Глобальна економіка

8.3. Цілі, завдання, принципи, види діяльності, програми альтерглобалізму

Своїм завданням учасники руху антиглобалістів вбачають формування суспільної думки, яка б не тільки позитивно сприйняла їхню ідеологію, а й стала фундаментом подальшого просування інтересів антиглобалістів на глобальний рівень. Загальними цілями антиглобалізму є висунення альтернативної концепції побудови світової системи, майбутні учасники якої не претендують на монополізацію прав глобального управління, а керуються в своїх діях існуючою в суспільстві громадською думкою. Як проголошують самі антиглобалісти, їхнею ціллю є «навчати, мобілізовувати і надихати людей на активні дії» [6, с. 182].

Основні принципи антиглобалістів:

  • солідарність, співробітництво і відповідальність;
  • організація на принципах вільної, добровільної і ефективно діючої асоціації;
  • самоорганізація і самоуправління [6, с. 182-183].

Антиглобалістська діяльність організується переважно навколо таких тем:

1) анулювання боргів країн Півдня;

2) виступи проти діяльності СОТ;

3) реформа міжнародних фінансових організацій і прийняття нової Бреттон-Вудської угоди;

4) введення податку на фінансові операції [5, с.14].

Основними загальними цілями альтерглобалістського руху є:

- у середньостроковому плані - анулювання або реорганізація і демократизація нинішніх наднаціональних структур (ВТО, МВФ, Всесвітнього банку) забезпечення прозорості в їхній діяльності;

- у довгостроковому плані - розробка альтернативних, демократичних механізмів прийняття рішень з міжнародних проблем, усунення соціальних, економічних, екологічних диспропорцій між державами.

За ідеологічною ознакою рух може розглядатися як:

1) протест проти системи, вмотивований етичними міркуваннями;

2) виступи за реформу існуючої міжнародної економічної системи і надання їй демократичного, соціального і екологічно орієнтованого спрямування;

3) боротьба за створення альтернативної системи управління в рамках світової економіки;

4) радикальні виступи проти капіталістичної системи у цілому [5, с. 14].

Прибічники альтернативної глобалізації наполягають на створенні Всесвітнього парламенту, депутати якого мають обиратися прямим голосуванням усіх громадян світу. Прибічники радикальних заходів з подолання неоліберальної глобалізації виступають проти ринкової економіки суспільства споживання, «тиранії торговельних марок», приватної власності.

Борці за «глобальну справедливість» виступають проти деградації навколишнього середовища, руйнації культурної ідентичності та у більш глобальному сенсі проти «комерціалізації» і приватизації світу. Звідси критика в першу чергу спрямовується на діяльність ТНК і фінансових інститутів, що керуються у своїй діяльності виключно короткостроковими цілями максимізації прибутків, нехтуючи соціальними та екологічними нормами й інтересами [5, с.15-16].

Основними видами діяльності антиглобального руху є зустрічі, демонстрації проти проведення офіційних самітів міжнародних інститутів. Учасники руху проводять «соціальні форуми», на яких аналізується процес глобалізації, обговорюються способи опору та альтернативні пропозиції.

У цілому, етапність дій антиглобалістів може реалізовуватися:

1) у короткостроковій перспективі - шляхом зриву конференцій, зустрічей, заходів наднаціональних організацій та концернів поряд з цілеспрямованим завданням збитків окремим корпораціям, підприємствам через бойкотування, пошкодження майна, хакерські атаки на системи управління;

2) у середньостроковій перспективі - анулюванням або реорганізацією та демократизацією конференцій існуючих наднаціональних організацій і таких, як СОТ, ВМФ, Світовий банк;

3) у довгостроковій перспективі - розробленням альтернативних варіантів прийняття рішень щодо усунення соціальних, економічних, екологічних розбіжностей між державами [6, с. 182-183].

Міжнародний антиглобальний рух організований у вигляді відкритої мережі, яка ґрунтується на альянсі соціальних структур і не має керівної ланки. У широкому спектрі руху представлені такі категорії громадських організацій та верстви населення:

  1. Організації, що займаються вирішенням проблем відносин Північ - Південь, а також висловлюють солідарність і симпатії до визвольних рухів у країнах Близького Сходу, Латинської Америки тощо.
  2. Об’єднання безробітних, представники руху за права жінок.
  3. Захисники тварин та довкілля.
  4. Представники лівих, антифашистських кіл.
  5. Представники анархо-синдикалістських кіл.
  6. Представники кіл «чистих антиглобалістів» [6, с. 182-183].

Необхідно зазначити, що останнім часом сформувався державний альтерглобалізм, який реалізується у політиці деяких урядів і лідерів. Між державним альтерглобалізмом і суспільним альтерглобалізмом установилася взаємодія: державні діячі беруть участь у соціальних форумах і підтримують ряд суспільних ініціатив; з іншого боку, державні проекти користуються широкою підтримкою громадських організацій. Суспільний і державний сегменти альтерглобалістського руху взаємозалежні: перший забезпечує другому соціально-політичну підтримку, зокрема електоральну базу; другий може дати першому конструктивну перспективу.

Загальну множину антиглобальних рухів можна представити таким чином.

Програма антиглобалістів передбачає розвиток двох взаємопов’язаних напрямів - трансформістського (зміцнення системи самоуправління) і руйнівного (протидія укріпленню влади корпоративного капіталізму).

Трансформістський напрям антиглобального руху очолюється французькою організацією АТТАК (“За податок Тобіна на користь громадян”), що утворювалась з метою боротьби із спекулятивними переміщеннями фінансового капіталу, охопила своєю діяльністю більш ніж 50 країн світу. Зараз її завданням є обмеження впливу фінансового капіталу і тим самим оздоровлення сучасної капіталістичної системи. Ця структура виступала за рішучу протидію «Багатосторонній угоді про інвестиції», яка, на думку керівника комітету з проблем світової торгівлі руху «Громадянське супільство», є таємно укладеною між розвинутими країнами з метою координування інвестиційної політики стосовно країн Третього світу. Саме тому навколо АТТАК об’єдналися екологічні, жіночі організації, профспілки. Заклики до зміцнення суверенітету та влади національних держав на противагу транснаціональному контролю лунають з боку організацій з країн Третього світу, а також з боку поміркованого крила антиглобалістів країн світового авангарду [6, с.185-186].

Association for the Taxation of Financial Transactions and for Citizens’ Action (ATTAC) - originally called "Action for a Tobin Tax to Assist the Citizen", was created on June 3, 1998, during a constitutive assembly in France. It is a single-issue movement that was founded after the publication in the “Monde diplomatique” of an Ignacio Ramonet´s editorial entitled “Disarm the markets” that launched the notion of creating an association to promote the Tobin tax on currency speculation.

ATTAC now devotes itself to a wide range of issues related to globalisation, monitoring the decisions of the World Trade Organization (WTO), the Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD) and the International Monetary Fund (IMF). ATTAC attends the meetings of the G8 with the goal of influencing policymakers´ decisions.

ATTAC claims not to an anti-globalization movement, but it criticises the neoliberal ideology that it sees as dominating economic globalisation. It supports globalisation policies that they characterise as sustainable and socially just. One of ATTAC´s slogans is "The World is not for sale", denouncing the "merchandisation" of society. Another slogan is "Another world is possible" pointing to an alternative globalization where people and not profit is in focus.

The main issues covered by ATTAC today are:

— control of financial markets (e.g., Tobin tax);

— "fair" instead of "free" trade;

— defense of public goods - air, water, information;

— defense of public social services (relevant to health, social services, and social security);

— the struggle to end tax evasion (tax havens) as practiced by transnational corporations and rich individuals;

— sustainable globalisation;

— cancellation of the debt of Developing Countries, etc.;

ATTAC also opposes General Agreement on Trade in Services. ATTAC campaigned against the Treaty establishing a Constitution for Europe.

ATTAC has also taken a position on genetically modified organisms.

ATTAC functions on a principle of decentralisation: local associations organise meetings, conferences, and compose documents that become counterarguments to the perceived neoliberal discourse. For example, in the year 2008 Attac Switzerland was hit by a scandal which was later called Nestlégate by the local media. Between the years 2003 and 2005, the Swiss multinational food and beverage company Nestlé, engaged the external Security company Securitas AG, to spy on the Swiss Attac branch. Nestlé started the monitoring, when Attac Switzerland decided to work on a critical book about Nestlé. Due to Nestlégate, Attac Switzerland filed a lawsuit against Nestlé which was decided in favour of Attac in January 2013, as the personal rights of the observed were violated. They received a compensation for damages of 3´000 Swiss francs each, which has an equivalent of about 3´230 USD at the date of the proclamation of sentence [12].

В русі протесту проти неоліберальної глобалізації приймають участь різні за своєю структурою, цілями, тактикою дій і пропозиціям організації. На особливу увагу заслуговує Всесвітній соціальний форум (ВСФ). У січні 2001 р. паралельно з проведенням Всесвітнього економічного форуму в Давосі антиглобалісти з 120 країн уперше провели в місті Порто-Алегро (Бразилія) альтернативний ВСФ, який за авторитетом учасників вийшов на рівень Давоського. The World Social Forum (WSF) is an annual meeting of civil society organizations, first held in Brazil, which offers a self-conscious effort to develop an alternative future through the championing of counter- hegemonic globalization. It tends to meet in January at the same time as its "great capitalist rival", the World Economic Forum´s Annual Meeting in Davos, Switzerland. This date is consciously picked to promote their alternative answers to world economic problems in opposition to the World Economic Forum.

The WSF Charter of Principles was approved and adopted in Sao Paulo, Brazil on April 9, 2001, by the organizations that make up the World Social Forum Organizing Committee, and approved with modifications by the World Social Forum International Council on June 10, 2001.

WSF is an open meeting place for reflective thinking, democratic debate of ideas, formulation of proposals, free exchange of experiences and interlinking for effective action, by groups and movements of civil society that are opposed

to neo-liberalism and to domination of the world by capital and any form of imperialism, and are committed to building a planetary society directed towards fruitful relationships among Mankind and between it and the Earth [13].

Досить популярним серед антиглобалістів є гасло «зміцнення громадянського суспільства» або «нової громадськості». Таку точку зору особливо відстоюють АТТАК, Селянська конфедерація, соціал-демократи, комунітаристи й троцькісти. Пропонована модель покликана об’єднати систему представницької демократії із широким залученням громадян до прийняття політичних рішень. Передбачається навіть створити суспільні ради з консультативними та дорадчими функціями.

Представники руйнівного крила антиглобалістів вважають плани АТТАК та інших поміркованих альтерглобальних структур реформістськими, утопічними і нездійсненними, оскільки їх реалізація суперечитиме інтересам панівних кіл і груп всередині глобального суспільства. Вкрай лівий альтерглобалізм, значною мірою наслідуючи анархістські традиції, відмовляється бачити в державі нейтральний інститут регулювання і стимулювання розвитку національного добробуту. Він закликає до демонтажу державних структур на користь самоорганізованого суспільства [6, с.187-188].

Сильними сторонами як трансформістського, так і руйнівного крила антиглобального руху більшість науковців визнає швидке реагування на будь-які політичні події і можливість одночасного проведення досить потужних акцій протесту.

Головною ж вадою антиглобального руху стає непродуктивність у довгостроковій перспективі, а також наявність зовнішніх і внутрішніх суперечностей, що несуть небезпеку маргіналізації і навіть розколу руху [6, с.189].