Глобальна економіка

8.1. Поняття антиглобалізму та альтерглобалізму в сучасній глобалістиці

Anti-Globalization is a conceptual position which is both ambiguous and contested in its meaning but most commonly used to refer to the political position of the anti-globalization movement, and in particular the opposition of component groups to contemporary neo-liberal economic globalization. However, the conception of anti-globalization is as broad as the concept of globalization itself and therefore subject to the same vast scope in meaning [1, с. 29].

Антиглобалізм - соціально-політичний рух, який виник наприкінці XX ст. і виступає за глобалізацію «знизу» в інтересах громадян. Прибічники антиглобалізму, як правило, не використовують цю назву для самоіндентифікації, тому що рух вважає за необхідне не протистояти процесам інтеграції, а змінити пануючу на теперішньому етапі ліберальну капіталістичну форму глобалізації. Основною метою руху є розвиток процесів інтеграції економік, народів і культур на основах демократії, соціальної справедливості, поваги до самостійності та самобутності національно-культурних утворень [2, с. 30].

Антиглобалізм об’єднує представників різних соціальних прошарків і груп - від безробітних до представників вищого класу. Спочатку антиглобалізм проявлявся як соціальний рух під час проведення зустрічей міжнародних організацій. Особливо яскраво почав проявлятися з 1999 року. Стихійно утворений рух без загального керівного органу є новою всесвітньою формою суспільної організації. Представляє собою широкий спектр коаліцій різних громадських рухів, а також політичних організацій лівої орієнтації. Включає профсоюзні, жіночі, молодіжні, екологічні, пацифістські та інші неурядові організації й політичні партії (традиційно - комуністи, троцькісти та ін.). Підтримує неформальні зв’язки через Інтернет. Рух провів цілу низку заходів всесвітнього масштабу. Найвагомішими були демонстрації протесту й альтернативні соціальні зустрічі, організовані під час різного роду нарад та зустрічей міжнародних інститутів (СОТ, МВФ,

СБ) у Сіетлі, Вашингтоні, Квебеці, Празі, Брюселі, Генуї тощо. Позитивна програма антиглобалізму обговорювалась на Всесвітніх соціальних форумах в Порту-Алегрі (2001 і 2002).

Учасники руху вважають, що запропонований світові “згори” теперішній шлях розвитку має тупиковий характер, різко збільшує зло та несправедливість у сучасному світі... і через те вони пропонують свій альтернативний, набагато більш гуманний шлях розвитку. Цей більщ соціально справедливий, більш прогресивний у технічному і економічному відношеннях, але перш за все в людському вимірі світ пропонується створити шляхом діалогу, спільного пошуку, шляхом теоретичних досліджень і практичної діяльності всіх країн світу. Теоретичні постулати альтернативного руху перебувають на стадії становлення та зміни. В їхньому розробленні беруть участь лауреати Нобелівської премії, а також відомі вчені такі, як І.Уоллерстайн, С.Амін та інші [2, с. 30].

Ідейним родоначальником руху прийнято вважати американського економіста, лауреата Нобелівської премії Джеймса Тобіна, який запропонував стягувати хоча б символічний податок на фінансові спекуляції і спрямовувати отримані кошти на соціальні потреби. При ставці податку в 0,1 відсотка утворюється сума в сотні мільярдів доларів. James Tobin, an American economist and Nobel Prize winner, as early as 1972 suggested taxing all financial transactions at 0.1 per cent, which could yield 166 billion dollars annually, let alone holding back currency speculation - making it largely unprofitable. The beauty of the Tobin tax is in its potential to give rise to new democratic political constellations [3, c.338].

Термін “альтерглобалізм” був висунутий самими представниками вищеописаного руху для протиставлення нав’язаному офіційними ЗМІ терміну “антиглобалізм”. Префікс “анти” вказує на повне заперечення глобалізації, що суперечить змісту, методам діяльності та складу учасників глобального руху - противників існуючої моделі глобалізації, які є прихильниками нової ціннісної парадигми, яка істотно відрізняється від пануючої неоліберальної наданням переваги захисту навколишнього середовища перед економічним ростом, співробітництву перед конкуренцією, підтримкою заощадження ресурсів для майбутніх поколінь, зменшенню технолоігчних ризиків, ширшій участі громадян у прийнятті важливих рішень тощо. Зростання прихильників цієї системи цінностей створило грунт для формування альтернативного стилю життя, альтернативної моделі соціальних відносин та вплинуло на підйом нового протестного руху.

Альтерглобалісти віддають перевагу цьому терміну, наголошуючи, що вони взагалі підтримують глобалізацію, але виступають проти тих її форм, які їх не влаштовують. Термін “антиглобалізм” визначає більш широке коло противників сучасної глобалізації і акцентує увагу на її неоліберальному характері.

Альтерглобалізм - всесвітній рух, який ставить за мету змінити основні параметри глобалізації. Являючись спочатку частиною антиглобального руху, альтерглобалізм виокремлюється із загальнопротестного відношення до глобалізації, тобто антиглобалізму. Вперше ідеї альтерглобалізму було розповсюджено у 2001-2002 рр. на соціальних форумах в Порту-Алегрі та у Флоренції. Альтерглобалізм не просто критикує глобалізацію за її негативні наслідки для людства, але й пропонує іншу стратегію глобалізації, котра мала б гуманістичний зміст, провадилася б в інтересах широкого кола учасників й вела б до формування глобального громадянського суспільства. Альтерглобалізм об’єднує сили, які не приймають ідеологію, форми й наслідки глобалізації, але визнають її об’єктивний характер і висловлюють сподівання на можливість глобалізації з «людським обличчям» [2, с. 24].

Alter-Globalization is a term deriving primarily from a recent, mainly French, critique of the anti-globalization movement. Groups such as the Association for the Taxation of Financial Transactions for the Aid of Citizens (ATTAC), based in France, prefer alter-globalization to anti-globalization because they wish to differentiate themselves from the simplistic negative opposition implied in anti-globalization. Alter-globalization is more positive in its conception as it supports certain forms of greater interconnectedness (globalization in general) but demands that values of democracy, economic justice, environmental protection and human rights be put ahead of purely economic concerns. In that sense, advocates of alter-globalization share many aspects of the wider anti-globalization movement’s critique of neo-liberal economic globalization. It argues that most supranational institutions (such as the World Trade Organization , the International Monetary Fund and the World Bank) have to date worked in favour of First World economic interests [1, с. 26].

В Енциклопедії глобалізації наведено один термін “antiglobalization movement” і зазначено, що його використовують переважно ті, хто не бере участі в цьому русі, щоб позначити широку мережу тих груп громадян у всьому світі, які виступають проти діючих правил та інституцій, що керують економічною глобалізацією: The “antiglobalization movement” is a label used mostly by nonparticipants to describe a large network of citizen groups around the world that opposes the current rules and institutions that steer economic globalization [4, p. 48]. Термін «антиглобальний рух» виник після масових виступів у Сіетлі, проте він заперечується самими активістами, які стверджують, що налаштовані не на боротьбу проти глобалізації взагалі, але проти “ліберальної глобалізації” чи “глобалізації корпорацій” (corporate globalization). Деякі активісти вважають себе прибічниками іншої глобалізації, тобто учасниками альтерглобалістського руху [5, с. 49]. Альтерглобалістські настрої слід відрізняти від «глобалофобії» як критичного сприйняття глобалізації як такої.

Антиглобальний рух є мережевою соціальною організацією, яка має такі риси:

- неієрархічність, децентралізація, переважно горизонтальна і/або функціональна кооперація учасників;

- гнучкість, швидка зміна форм і конфігурацій;

- легкість і швидкість створення і розпаду структур, їх абсолютна відкритість для входу і виходу;

- загальнодоступність мережевих ресурсів (у першу чергу інформаційних);

- рівні права учасників мережі, незалежно від їх ролі, масштабу, ресурсного потенціалу;

- антиринкове спрямування;

- унікальність конструктивних властивостей мереж.

Антиглобальний рух керується сукупністю правил, принциповими з яких є:

- інтернаціоналізм руху;

- інтеркласовість і інтерідеологічність;

- антигегемоністський характер [6, с. 182-183].

The anti-globalization movement, or counter-globalisation movement, is a social movement critical of the globalization of corporate capitalism. The movement is also commonly referred to as the global justice movement, alter- globalization movement, anti-globalist movement, anti-corporate globalization movement,or movement against neoliberal globalization [7]. Антиглобальний рух є загальною назвою суспільних організацій, рухів та ініціативних груп, які перебувають у непримиренному конфлікті з наслідками глобальних трансформацій. Сама назва «антиглобальний рух» не є загальновизнаною. Часто також використовують назви: «альтерглобальний рух» (рух за альтернативну глобалізацію), «рух за глобальну справедливість», «рух рухів» тощо [6, с. 182].

Відомий український економіст-міжнародник Т.В. Кальченко вважає альтерглобалізм «оберненою стороною» процесу глобалізації, новим типом базової демократії, метою якої є презентація і втілення нових принципів функціонування світової системи, які ґрунтуються на засадах соціального партнерства, соціального захисту та на інституті соціальної держави й реальних демократичних цінностях. Характерними виразниками ідеології альтерглобалізму є різноманітні антиглобальні рухи і організації [6, с. 181-182].

Академік О.Т. Богомолов зазначає, що те, що одержало клеймо «антиглобалізм» в дійсності є зовсім не запереченням об’єктивного процесу світового розвитку, а протестом проти його сучасних форм, які склалися під впливом інтересів провідних індустріальних держав, насамперед США, і не враховують необхідною мірою проблем решти світу [8, с. 40]. В літературі стверджується і така думка, що «антиглобальний рух - достатньо широкий і неоднорідний, еклектичний за складом міжнародний суспільний рух, об’єднаний неприйняттям або самого процесу глобалізації, або його форм, негативних наслідків і ризиків для населення світу» [9, с. 35].

The antiglobalization and alterglobalization trends of thought is a new form of politics and ideology and needs to be examined from multidimensional perspectives. Philosophically, anti- and alterglobalization demonstrates the profound contradictions and conflicts of globalization; politically, it is a radical political movement to oppose capitalism; economically, it reveals the negative effects of the global expansion of multinational corporations (MNCs); technologically, it is the queer result of modern science and technology; culturally, it is a manifestation of deconstructing the mainstream discourse of the West; socially, it is a substitute way of trying to solve global issues; and internationally, antiglobalization is a way of opposing the American hegemony. It seems that globalization may very well be a positive thing for the world community basically, but not without some change in the way it is being carried out now [10].

Можна констатувати, що досить часто у науковій літературі терміни “антиглобалізм” та “альтерглобалізм” вживаються синонімічно. При цьому зазначається, що прибічники обох рухів виступають проти актуальної форми розвитку глобалізації - капіталістичної неоліберальної глобалізації.