Глобальна економіка

2.4. Потенціал азіатського глобалізму

Новим світовим феноменом першої чверті XXI ст., на думку академіка НАН України О.Г. Білоруса, стане глобалізація Азії та особливий азіатський глобалізм. Він виступає, з одного боку, альтернативою панамериканському глобалізму, а з другого - механізмом посилення могутності всесвітньої системи глобалізму. Азіатський глобалізм, вважає О.Г. Білорус, стане ще агресивнішим і експансивнішим, ніж американський (євроатлантичний). Очевидно, він буде здатним потіснити країни Заходу і перетворити Південно-Східну Азію на провідну зону світової економіки, що найдинамічніше розвивається. Досить вірогідним є утворення могутнього альтернативного Азіатського валютного фонду.

Азіатський глобалізм невдовзі контролюватиме фінансові потоки глобального капіталу. Такі можливості в нього з’являться. Нині валютні резерви Японії перевищують 900 млрд дол., Китаю - 500, Кореї - 200, Індії - 120 млрд дол., а разом вони складають три чверті всіх сукупних світових валютних резервів. Банк розвитку Китаю і Експортно-імпортний банк Китаю в 2009-2010 рр. підписали угоди про кредити для урядів і держкомпаній інших країн, що розвивалися, на суму не менше 110 млрд. дол., тоді як підрозділ Всесвітнього банку, що відповідає за аналогічні кредити, з середини 2008 р. до середини 2010 р. виділив 100,3 млрд дол. Більш того, китайські банки часто пропонують вигідніші умови кредитування, ніж СБ або інші організації, якщо подібні угоди вигідні Пекіну ще і з політичної точки зору. Це свідчить як про розмах економічних домагань КНР, так і про прагнення забезпечити себе імпортними природними ресурсами.

На світ чекає створення азіатської корзини резервних валют. Долар в Азії та євроатлантичному світі буде поставлено під вплив азіатського глобалізму. Азіатські країни-гіганти можуть скористатися своїми валютно-фінансовими можливостями для агресивних інвестицій капіталу в найбільш високопродуктивні галузі. Шляхом встановлення азіатських промислових стандартів ці країни-гіганти спроможні змінити на свою користь територіальну структуру глобальної інтелектуальної вартості та глобальної інтелектуальної власності. А це воістину означатиме настання глобальної економічної революції, оскільки інтелектуальна вартість і власність мають потенційну здатність до небаченого раніше ефекту мультиплікації: на цьому базується прогнозна оцінка О.Г. Білоруса нового економічного вибуху в Азії. Лише деякі інтеграційні структури (Євросоюз), а також такі країни, як євразійська Росія, Казахстан і Саудівська Аравія, зможуть скористатися плодами азіатського економічного вибуху.

До 2025 р. азіатський глобалізм як система стане сильнішим, ніж євроатлантичний глобалізм, і цілковито пануватиме в «незахідній» частині світу. Глобальна американізація наражатиметься на дедалі більший опір. На цьому тлі відносно посилиться європейський глобалізм Євросоюзу. Сполучення сил євроатлантичного (американського), азіатського і європейського глобалізму сприятиме загальному посиленню системи глобалізму і перетворенню його в нову суспільно-політичну формацію. Процес глобалізації стане беззупинним, а його наслідки (як позитивні, так і негативні) - незворотними [24, с. 10-12].