Кримінологія: Загальна та Особлива частини

§3. Запобігання жіночій злочинності

Запобігання жіночій злочинності— невід’ємна частина системи запобігання злочинності взагалі. Вона також здійснюється на двох рівнях: загальносоціальному іспеціально-кримінологічному.

Загальносоціальне запобігання жіночій злочинності— це завдання соціально-економічної та політичної систем країни вжити обґрунтованих, ефективних, комплексних, конкретних, реальних за часом заходів щодо вдосконалення тих відносин, які стосуються проблеми становища жінки унашому суспільстві.

Спеціально-кримінологічне запобігання жіночій злочинності складається із заходів кримінологічної профілактики, відвернення злочинів та їх припинення.

Кримінологічна профілактика злочинів. Важлива роль урадикальному зниженні жіночої злочинності належить передбаченню ісвоєчасному випередженню виникнення іпоширення криміногенних явищ, які можуть детермінувати або детермінують злочинність жінок. Профілактика випередження включає широкий комплекс заходів: соціально-економічних (забезпечення жінки роботою ізаробітною платою, підвищення її освіти ікваліфікації, допомога сім’ї тощо); ідеологічних (захист моральності, гідності ічесті жінки, поліпшення адаптаційних можливостей тих, хто відбуває покарання умісцях позбавлення волі, боротьба зкримінальною субкультурою тощо); соціально-виховних, які перешкоджають виникненню, поширенню ірецидиву криміногенних явищ зовнішнього середовища, де відбувається фізична іморальна деформація жінки (рання сексуальна деморалізація, розпад сім’ї, позашлюбна народжуваність, відмова від виховання дітей, розумова відсталість та ін.); лікувально-профілактичних (наприклад, рання діагностика та виправлення різних психічних аномалій, психопатій, вдосконалення системи соціально-трудової адаптації жінок зтакими відхиленнями психіки, патронаж тощо). Слід зазначити, що проведення кримінологічної профілактики випередження жіночої злочинності потребує значних матеріальних та інших ресурсних витрат.

Ще багато негативних суспільних явищ усучасному житті не можуть бути усунуті тими заходами, які єзараз урозпорядженні суспільства. Це реальний факт іна нього необхідно зважати. Єдино можливий засіб профілактичного впливу на такі явища— обмеження їх криміногенного впливу. Обмеження криміногенного сімейного неблагополуччя, віктимності, кримінальної субкультури, пияцтва, наркоманії, бездоглядності дітей, бродяжництва, жебрацтва— шлях до скорочення злочинності жінок.

За сучасних умов важливого значення набувають питання усунення детермінант злочинної поведінки жінок. До речі, суспільство не може похвалитися успішним знищенням найбільш поширених негативних явищ, що супроводжують людство. Навпаки, все більше жінок уражаються цими антисуспільними явищами.

Криміногенні явища, що детермінують жіночу злочинність, як відомо, розрізняються залежно від соціального рівня суспільних відносин: від недоліків, пов’язаних зпорушеннями усімейно-побутовій сфері конкретних осіб чи груп населення, до криміногенних явищ іпроцесів, що охоплюють значний прошарок населення.

Отже, компетентні органи повинні максимально конкретизувати заходи щодо профілактики криміногенних явищ упевні строки. Невдачі упроведенні профілактики злочинів, які вчиняють жінки, можуть свідчити як про неадекватність використання засобів, так іпро неналежний для цього час. Надати допомогу жінкам, які відбувають строк позбавлення волі, або тим, що вже відбули покарання, або конкретним неблагополучним сім’ям набагато легше, ніж, наприклад, підвищити соціальний контроль за виконанням жінками їх сімейних ролей чи усунути серед них пияцтво, наркоманію, проституцію тощо. Тому напрями запобігання злочинності взагалі потребують розроблення цільових програм щодо запобігання саме жіночій злочинності.

Профілактика захисту ставить за мету створення достатнього захисту ібезпеки матеріальних цінностей іособи, атакож зовнішні перешкоди для такого посягання (наприклад, введення особливого порядку придбання іреалізації цінностей, усунення віктимного стану певних осіб, негайне реагування на насильство всім’ї тощо).

Відвернення злочинів. Головне завдання відвернення злочинів полягає втому, щоб не допустити їх вчинення збоку певних осіб чи груп, уяких виник чи євже сталим намір на вчинення злочину, або їх поведінка свідчить про можливість такого розвитку подій. Це стосується перш за все тих жінок, уяких склалася несприятлива конкретна життєва ситуація всім’ї чи на виробництві, або які ведуть аморальний спосіб життя, зловживають спиртними напоями, наркотиками тощо. Крім того, ефект запобігання злочинам може дати тяжка, але необхідна робота зжінками-рецидивістками, бродягами, проститутками та ін. Індивідуальна робота щодо запобігання злочинам збоку жінок по суті не відрізняється від такої ждіяльності серед чоловіків— потенційних злочинців, але йтут єсвоя специфіка. Робота щодо відвернення жіночої злочинності повинна охоплювати ті сфери життєдіяльності жінок, які формують їх негативні риси інайчастіше викликають намір вчинити злочин. Це сім’я, побут, виробництво. Заходи протидії злочинній мотивації складаються із заходів переорієнтації антисуспільної установки, тобто створення та підтримання на належному рівні спеціальних економічних ісоціально-психологічних програм, які розраховані на те, щоб жінка усоціальній групі одержувала ббільш-менш повне задоволення необхідних для нормальної життєдіяльності потреб, ізаходів активної протидії. Мета останніх— активно протидіяти криміногенній обстановці, ситуаціям, створювати такі умови, які бусували або обмежували поширення тієї чи іншої злочинної мотивації. До заходів індивідуального запобігання злочинам можна віднести заходи переконання, примусу, застереження, допомоги. Ці заходи досить різноманітні ідля їх здійснення повинні залучатися різні суб’єкти запобігання злочинності.

Припинення злочинів. Для запобігання незакінченим злочинам можуть використовуватися заходи спонукання, обережності або активного втручання. Заходи спонукання здійснюються зметою досягнення добровільної відмови від продовження злочинної діяльності (своєчасне виявлення розпочатої злочинної діяльності, спонукання винних до добровільної відмови, проведення органами внутрішніх справ різних оперативних заходів щодо виявлення антигромадських елементів, пропаганда законодавства про добровільну відмову, усунення умов, які безпосередньо сприяють вчиненню злочину, та ін.). Заходи обережності застосовуються для того, щоб створити умови, які виключають саму можливість чи перешкоджають продовженню розпочатої злочинної діяльності (наприклад, посилення патрулювання громадських місць, зміна режиму роботи особи, виклик до міліції зпоясненням причин антигромадської поведінки, вирішення міжособистістних стосунків мирним шляхом тощо). Заходи активного втручання— це оперативна робота відповідних державних органів ігромадських організацій щодо припинення розпочатого злочину, який не встигли попередити (затримання під час вчинення незаконних дій, притягнення жінок до кримінальної відповідальності за інші закінчені посягання, арешт та ін.).

Зрозуміло, що ефективність заходів припинення злочинів, які вчиняють жінки, потребує наявності добротної оперативної інформації, технічної оснащеності іпрофесіоналізму співробітників правоохоронних органів ігромадських формувань.

Питання та завдання для самоконтролю

1. Виявіть звикористанням опублікованих статистичних даних особливості кількісно-якісних показників жіночої злочинності.

2. Які криміногенні явища впливають на жіночу злочинність?

3. Що характерно для особи жінки-злочинця?

4. Чим пояснюється той факт, що уструктурі жіночої злочинності відбуваються негативні зміни?

5. Назвіть спеціально-кримінологічні заходи запобігання жіночій злочинності.