Кримінологія: Загальна та Особлива частини

§3. Кримінальна субкультура в системі причин та умов рецидиву злочинів з боку засуджених

Під кримінальною субкультурою внауковій літературі розуміють систему цінностей кримінальних об’єднань. Потрапивши до кримінальної групи ісприйнявши її субкультуру, особа звільняється від соціальних заборон, анерідко порушення цих заборон не тільки схвалюється, ає однією із норм кримінальної субкультури, що впливає на рецидивну злочинність умісцях позбавлення волі.

Засуджені постійно перебувають на «перехресті» двох нормативно-ціннісних систем— формальної, або офіційної (норми її установлено державою ізакріплено взаконодавстві) інеформальної. Формальні норми мають регламентуючий характер, іпропонують індивіду певні правила поведінки. Неформальні норми діють умікрогрупах засуджених уформі традицій ізвичаїв. Також елементами кримінальної субкультури засуджених єособлива мова (жаргон), пісні, татуювання, системи таємного зв’язку та ін.

Традиція (від лат. traditio— передача) означає історично зумовлені ітакі, що передаються від покоління до покоління, правила поведінки. На традиції засноване культурне життя суспільства.

Звичай уширокому розумінні означає історично зумовлений, що міститься впозитивному праві, порядок суспільного життя, звичний спосіб дій івчинків, пануючий впевному суспільстві або соціальній групі.

У змістовному розумінні традиція приписує, що саме необхідно закріпити ізберегти зметою відтворення, азвичай— як саме закріпити ізберегти. Змістом традиції єправило поведінки, азмістом звичаю єпринцип поведінки. Таким чином, традиція узлочинній субкультурі, як правило поведінки вцілому, зумовлює її як протиправне антисуспільне явище, що суперечить позитивним моральним основам усуспільних відносинах. Звичай же узлочинній субкультурі відіграє роль закріплення цього антисуспільного правила шляхом регламентації відповідної антисуспільної поведінки.

Кримінальний жаргон євідносно самостійною частиною кримінальної субкультури. Він жвавими темпами розвивається іпоповнюється новими словами— жаргонізмами. Суттєву роль уцьому процесі відіграє наявність іподальший розвиток жаргону молодіжних груп антисуспільної спрямованості як умісцях позбавлення волі, так ів суспільстві. Сьогодні кримінальний жаргон став не тільки засобом спілкування злочинців. Його вплив ми відчуваємо ів повсякденному житті.

Ще одним проявом кримінальної субкультури єнанесення на тіло татуювань кримінального змісту. Це характеризує внутрішній світ особи, інформує про злочинну «кваліфікацію», кількість засуджень до позбавлення волі, про місце внеформальній субкультурній ієрархії. Деякі татуювання видають належність носія до певної касти злочинців— вбивць, грабіжників, хуліганів, наркоманів та ін. Окрім комунікативної функції, знання кримінально-злодійського жаргону («фені», «блатної музики») інанесення специфічних кримінально-субкультурних татуювань, ці відзнаки злочинного світу відіграють роль засобів самоствердження, адаптації ісамовідбиття засуджених умісцях позбавлення волі, ототожнення їх зпевною кастою злочинців.

Зважаючи на вищевикладене, можна дійти висновку про те, що засуджені включаються внеформальні зв’язки від самого моменту прибуття вустанову виконання покарання або місце попереднього ув’язнення іїх життя, соціальні ролі-функції івідносини всередині малих груп засуджених уперіод відбування покарання регламентовано не тільки (а вдеяких випадках— не стільки) формальними нормами, акримінальними субкультурними нормами та правилами. Порушення цих норм спричиняє застосування до винного певних санкцій— від зниження його соціального статусу вкримінальній ієрархії до нанесення тілесних ушкоджень інавіть вбивства.

Небезпека кримінальної субкультури на сучасному етапі полягає упостійному впливі її на свідомість осіб, що відбувають покарання увигляді позбавлення волі, узв’язку зчим йде процес стабілізації антисуспільної настанови звипливаючими зцього наслідками, упосиленні її імперативності, тобто набуття кримінальною субкультурою рис обов’язковості для багатьох категорій засуджених. Тобто кримінальна субкультура має суттєвий вплив на соціально-психологічні стани іповедінку засуджених умісцях позбавлення волі іінколи виступає як одна зумов вчинення злочинів засудженими впроцесі відбування покарання увигляді позбавлення волі— від втеч, тілесних ушкоджень ісамоушкоджень до вбивств.

Кримінально-злодійські традиції ізвичаї єтим фундаментом, на якому закріплюється досвід попередніх поколінь злочинців, що забезпечує його спадковість ісприяє стимулюванню злочинної поведінки серед осіб, що підпадають під вплив кримінальної субкультури вмісцях позбавлення волі, їх подальшій професіоналізації іконсолідації. Норми кримінальної субкультури зберігають узлочинності стабільність, можливість до відтворення, укріплюють її (злочинність) уборотьбі зсоціальним впливом.