Кримінологія: Загальна та Особлива частини

§3. Запобігання злочинам проти правосуддя

При запобіганні злочинам проти правосуддя значну увагу потрібно приділяти загальносоціальному напряму запобіжної діяльності. Зокрема, на рівні первинної соціалізації важливим єприщеплення людині поваги до законних прав та інтересів інших, виховання внеї адекватного сприйняття правосвідомості, підвищення її загальнокультурного рівня.

На спеціально-кримінологічному рівні запобігання злочинам проти правосуддя у великою мірою залежить від центральних органів законодавчої та виконавчої влади, зокрема від Державної виконавчої служби України, створеної УказомПрезидента Українивід 18 квітня 2011 року, якає органом виконавчої влади, чия діяльність спрямовується ікоординуєтьсяКабінетом Міністрів УкраїничерезМіністра юстиції України, ізабезпечує реалізацію державної політики усфері організації примусового виконання рішень судів таінших органів (посадових осіб) відповідно дозаконів України.

Важливо забезпечити ефективний контроль за діяльністю осіб, які мають доступ до інформації, що міститься укримінальних справах іне підлягає розголошенню. Запобіганню злочинам, що вчиняються посадовими особами, які мають повноваження щодо обмеження конституційних прав фізичних осіб, може сприяти правильна кадрова політика при призначенні таких осіб на відповідальні посади. Доречним було бвідновлення інституту термінової виборності суддів. Виявленню фактів злочинів проти правосуддя збоку суддів, слідчих, співробітників прокуратури та ін. може сприяти громадський контроль за діями цих посадових осіб, зокрема, належне реагування на скарги громадян, засуджених осіб, планові та позапланові перевірки діяльності посадових осіб компетентними органами. Значна увага має приділятися зіставленню доходів та видатків посадовців та членів їх сімей.

Протидія насильницьким злочинам проти правосуддя може заключатися упосиленні захисту суддів, народних засідателів, присяжних, захисників, представників осіб, свідків, потерпілих, експертів. Причому внеобхідних випадках такий захист не повинен обмежуватися часовими рамками провадження по справі (судового провадження), азабезпечувати безпеку цих осіб йпо закінченні процесу. Корисним може стати переймання досвіду інших держав щодо забезпечення анонімності свідків по справах, де їх життю загрожує особлива небезпека.

Меті запобігання неправдивим повідомленням про злочин може сприяти застосування заходів, спрямованих на моніторинг змісту повідомлень, переданих іприйнятих будь-яким користувачем (абонентом), якийзабезпечує можливість повної ідентифікації цих абонентів. Нормативною підставою отримання такої її інформації є Закон України "Про оперативно-розшукову діяльність"

При запобіганні злочинам, пов’язаним зухиленням від відбування покарання увиді обмеження волі та увиді позбавлення волі головні функціональні обов’язки покладаються на Державну пенітенціарну службу України. На рівні виправної колонії ефективними можуть бути універсальні профілактичні заходи, що знижують напруженість, поліпшують мікроклімат узакритому середовищі. Тому важливо забезпечити соціально-психологічну службу установ кваліфікованими кадрами.

Значна частина успіху залежить від продуманої системи організаційно-технічних заходів профілактики втеч. Особливу увагу слід приділяти обладнанню всього периметру установи інженерно-технічними засобами охорони, ажитлових івиробничих зон— сучасним обладнанням для стеження. При здійсненні спостереження за засудженими особливу увагу потрібно приділяти тим ділянкам, де зусиллями засуджених споруджуються «ширми», які ускладнюють чи унеможливлюють огляд території, де можуть виготовлятися заборонені предмети, таємно збиратися засуджені зрізних змін, бригад, відділень (загромадження промислових зон, будівля непередбачених планом споруд тощо). Про підготування втечі можуть свідчити такі речі, як дуже довгі дошки, драбини, мотузки, крюки, важкі болванки (для тарану), листи металу (для вкриття від обстрілу), компаси, цивільний одяг, підробні документи, перуки тощо. Про підготування підкопу можуть свідчити самовільно споруджені будівлі або комори, купи сміття, виявлення нових анонімних споживачів електроенергії, виникнення непередбачених планами вентиляційних шахт, люків, сліди свіжого ґрунту тощо.

На індивідуальному рівні перш за все треба вжити заходів задля виявлення осіб, схильних до втеч. Виявленню таких осіб може сприяти як вивчення матеріалів їх особистих справ, так іспостереження за засудженими: ті, хто має умисел на втечу, можуть без якихось зовнішніх причин кардинально змінити лінію своєї поведінки. Так, наприклад, ті, хто були емоційно нестійкими, стають стриманими, емоційно стабільними; відкриті до спілкування «перетворюються» на прихованих, замкнутих; злісні правопорушники, які завжди впадали увічі, наче зникають зочей, стаючи дисциплінованими, тактовними тощо. Такі «метаморфози» можна виявити методами включеного та невключеного спостереження. Досить точну картину дійсного психічного стану таких осіб можна отримати, застосувавши кольоровий тест Люшера.

З огляду на те що чверть втеч здійснюється усхованках транспортних засобів, актуальним єстворення йвдосконалення технічних засобів для виявлення живих істот, атакож застосування службово-розшукових собак укожному випадку проїзду через КПП. Для полегшення втечі засуджені під час виїзду транспорту можуть неподалік створювати відволікаючі ситуації (затівати бійку, піднімати шум тощо), тому вцьому випадку рекомендується припинити в’їзд івиїзд, викликати додатковий наряд, ретельно оглянути транспорт. Для більш оперативного виявлення та реагування на можливу втечу вприміщенні чергової частини мають бути стенди та/або альбом зустановчими даними та фотокартками осіб, які схильні до втеч, нападу на співробітників виправної колонії або захоплення заручників.

Інколи втеча змісця позбавлення волі для засудженого єєдиним засобом уникнути переслідування йнасильства. Тому ігнорування адміністрацією звернень засудженого щодо насильства стосовно нього збоку інших засуджених може спровокувати вчинення цього злочину. Запобігти вчиненню злочину проти правосуддя вданому випадку може своєчасне реагування на такі звернення, апри необхідності вжиття заходів щодо ізоляції означених осіб.

З урахуванням особистісних та ситуаційних детермінант запобіганню злочинності проти правосуддя умісцях позбавлення волі може сприяти надання необхідної психологічної (психіатричної) допомоги окремим особам, сприяння отриманню додаткового побачення зродичами, або телефонної розмови. Засудженим, які тримаються увиправних колоніях мінімального рівня безпеки, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоніях увипадках смерті або тяжкої хвороби близького родича, що загрожує життю хворого, стихійного лиха, що спричинило значну матеріальну шкоду засудженому або його сім’ї, можуть бути дозволені короткочасні виїзди за межі колонії на території України на строк не більше семи діб, не включаючи часу, необхідного для проїзду вобидва кінці (не більше трьох діб).