Кримінологія: Загальна та Особлива частини

§2. Причини та умови злочинів проти правосуддя

Усіх осіб, які вчиняють злочини проти правосуддя, об’єднує наявність такої психологічної вади, як правовий нігілізм, що проявляється більшою чи меншою мірою іоб’єктивується уформі тих чи інших суспільно небезпечних діянь. Ця властивість єстрижнем психологічних деформацій осіб, які вчиняють злочини проти правосуддя. Але, зурахуванням особливостей кожної зп’яти вищезазначених груп, можна виділити специфічні причини, притаманні кожній цій групі.

Настанова на вчинення злочину упершій групі здебільшого сформована слабкою впливовістю соціальних інститутів, покликаних виховувати повагу до законних прав інших осіб. Настанови другої групи осіб характеризуються несформованістю належної поваги до своїх громадянських обов’язків, що частіше за все має коріння увадах їх первинної соціалізації (сім’ї, школі, найближчому побутовому оточенні). Третя група має схильність до насильницьких дій через деформованість емоційної сфери, недостатню розвиненість інтелектуальної та слабкість вольових стримань. Причини вчинення злочинів проти правосуддя учетвертій групі осіб певною мірою схожі здругою, але, те, що прояв антисоціальних настанов уних має більший ступінь суспільної небезпечності, свідчить про більший ступінь їх моральної деформованості.

П’ятій групі, яка перебуває під дією спеціальної превенції, притаманний вторинний тип антисуспільної настанови, який може сформуватися під впливом конфліктної ситуації уперіод відбування цими особами покарання, пов’язаного зобмеженням чи позбавленням волі. Приблизно кожна десята втеча породжена гострою конфліктною ситуацією між самими засудженими (програвання вазартні ігри, спонукання до гомосексуальних актів, розправа за участь усамодіяльних організаціях тощо). Інколи на втечу штовхає гостра нудьга за домом, сім’єю. Серед неповнолітніх трапляються втечі «на спір». Поживним підґрунтям для вчинення засудженими особами злочинів проти правосуддя єглибоке переконання більшості засуджених унесправедливості розміру або виду призначеного їм покарання. Подальшому розвитку правового нігілізму сприяє дійова участь засуджених усубкультурних проявах, життя відповідно до злодійських традицій, побудованих на викривленій системі цінностей іподвійній моралі.

На формування вторинної настанови на вчинення злочинів проти правосуддя суттєво впливають злочинні прояви збоку працівників установ по виконанню покарання увигляді зловживання службовими повноваженнями, халатності, хабарництва тощо. Такі дії викликають справедливе обурення взасуджених осіб іє одним знайнебезпечніших криміногенних чинників. Своєрідними каталізаторами морально-психічних деформацій засудженої особи єтакі фонові явища, як алкоголізм, наркоманія, чифіризм (вживання чаю високої концентрації) та токсикоманія. Хворобливий потяг до означених речовин розбалансовує психіку, анаявність залежності може бути використана іншими особами для примушення залежної особи до злочинних дій.

Серед умов, які сприяють вчиненню злочинів проти правосуддя, можна виділити відсутність належного контролю за діяльністю посадових осіб, які мають повноваження вирішувати питання про обмеження конституційних прав інших фізичних осіб, недостатня впливовість громадської думки на суспільне життя держави, недосконалість організаційно-технічних засобів по встановленню та розшуку осіб, які дають неправдиве повідомлення про вчинення злочину. Організаційно-технічними умовами, що сприяють втечам змісць позбавлення волі, єнедоліки вобладнанні споруд, інженерно-технічних заходів охорони (ІТЗО), недостатня уважність вартових та іншого персоналу виправних колоній, слабка робота оперативних підрозділів зперевірки найбільш зручних для цього шляхів та виявлення осіб, схильних до втеч.