Кримінологія: Загальна та Особлива частини
§3. Запобігання злочинам у сфері службової діяльності
Запобігання службовим злочинам становить узгоджену систему заходів політичного, економічного, соціального, організаційно-правового характеру, спрямованих на випередження передумов цих злочинів, їх послаблення, нейтралізацію та усунення. Здiйснення цих заходiв повинно сприяти реалiзацiї антикримiногенного потенцiалу суспiльства та декриміналіхації державного апарату.
Запобіжні заходи політичного характеру зводяться до програмованостi та предметностi увпровадженнi демократичних засад урiзних сферах суспiльної органiзацiї, зокрема усистемі управлiння суспiльством; виховання услужбовцiв патрiотичних почуттiв, моральних, професiйних якостей, розумiння, що службова злочиннiсть пiдриває авторитет iсилу держави, етичнi основи суспiльної свiдомостi; послідовності й активiзацiї проведення антикорупцiйної полiтики щодо службовцiв, схильних до корупцiйних вчинкiв; створення громадських формувань, незалежних державних структур для участi населення уборотьбi зі службовими злочинами.
В економiчнiй сферi заходи із запобігання службовим злочинам включають:
– визначення чiтких правил використання державного бюджету iпідстав вiдповiдальностi за нецiльове використання бюджетних коштiв;
– сурове дотримання встановлених механiзмiв обмеження легалiзацiї «брудних» грошей;
– створення умов для природної конкуренцiї та законної приватизацiї;
– створення сприятливих умов для внутрішнього iнвестування легальної економiки;
– запровадження ефективної системи контролю за доходами і видатками державних службовцiв;
– забезпечення поступового зменшення готiвкових розрахункiв уцивiльному оборотi;
– запровадження загальнонацiонального iнформацiйного комплексу, врамках якогозабезпечити постiйний монiторинг кредитно-фiнансового становища та грошових операцiй населення;
– звуження перелiку видiв пiдприємницької дiяльностi, якi пiдлягають лiцензуванню;
– органiзацiю гласних іконкурентних систем державного замовлення, приватизацiї, оренди державного майна;
– забезпечення повної або часткової деприватизацiї, якщо приватизацiя здiйснена зпорушенням передбачених законом умов та порядку її проведення.
Заходи запобігання службовим злочинам соцiального характеру передбачають: доведення рiвня оплати працi державних службовцiв до рiвня їх соцiального статусу; запровадження дiйових механiзмiв задоволення окремих потреб державних службовцiв через довгострокове, утому числi йпоточне, кредитування; реорганiзацiю чинної системи соцiального страхування.
Запобігання службовим злочинам заходами правового характеру означає:
– запровадження кримiнологiчної експертизи проектiв нормативно-правових актiв;
– проведення ревiзiй норм чинного законодавства на предмет виявлення та вилучення положень, якi сприяють проявам корупцiї;
– здiйснення систематизацiї антикорупцiйного законодавства;
– законне обмеження повноважень працiвникiв органiв дізнання, досудового слідства, прокуратури щодо їх процесуальнпих рішень.
У сферi державного управлiння зметою запобігання злочинам необхідно:
– дотримуватися правил пiдбору та розстановки кадрiв, які базуються на конкурснiй основi;
– ввести обов’язкові спецiальні перевiрки кандидатiв на зайняття вiдповiдальних посад ворганах державної влади, атакож осiб, якi обiймають цi посади, та визначити порядок їх призначення;
– вдосконалити систему спецiальних обмежень, встановлених для державних службовцiв, зметою уникнення конфлiкту iнтересiв;
– забезпечити ротацiю керiвників правоохоронних органiв;
– чiтко регламентувати процедури прийняття управлiнських рiшень;
– розглядати на засiданнях колегiй мiнiстерств iвiдомств питання про виконання законодавства про державну службу, боротьбу зкорупцiєю, державну, виконавчу та трудову дисциплiну, звернення громадян;
– регламентувати умови iпорядок правомiрного одержання державними службовцями подарункiв;
– установити дисциплінарну вiдповiдальнiсть службових осiб органiв державної влади та органів мiсцевого самоврядування за ухилення вiд реагування вiдповiдно до закону на критичнi виступи засобiв масової iнформацiї щодо оприлюднення ними фактiв корупцiї, порушень прав iсвобод громадян;
– законодавчо врегулювати механiзм обмеження полiтичного iуправлiнського лобiзму.
Попри всю важливiсть заходiв запобігання через об’єктивнi та суб’єктивнi обставини вони не завжди досягають своєї мети. Тому особливо гострою залишається проблема оптимiзацiї шляхiв виявлення, розслiдування конкретних фактiв службових злочинiв iпритягнення винних службових осiб до передбаченої законом вiдповiдальностi.
Через специфiку прояву виявлення службових злочинiв становить надзвичайну складнiсть. Це зумовлює високий рiвень їх латентностi. Узв’язку зцим єнагальна потреба пiдвищіти ефективність дiяльностi по виявленню конкретних фактiв злочинної поведiнки.
З метою вдосконалення дiяльностi спецiальних органiв, якi виявляють ізапобігають службовим злочинам, необхiдно:
– переорiєнтувати їх ізвиявлення незначних фактiв корупцiї на виявлення найбiльш небезпечних злочинiв та проявiв унайбiльш важливих сферах життя держави, атакож там, де ця злочиннiсть набула найбiльшого поширення;
– розробити ізапровадити вдiяльність правоохоронних органiв необхiднi методики виявлення та збирання iнформацiї про факти корупцiї на рiзних рівнях державного управлiння, втому числi на найвищих, усферах розпорядження державними коштами, приватизацiї, охорони здоров’я, освiти, iнших сферах суспільного iдержавного життя;
– розв’язати колiзiю, яка iснує учинному законодавствi, щодо порядку надання iнформацiї правоохоронним органам; унiфiкувати та конкретизувати вєдиному законодавчому актi умови іпорядок надання iнформацiї правоохоронним органам стосовно коштiв та майна юридичних іфiзичних осiб.
Ефективна боротьба зі службовими злочинами не може бути здiйснена разовими нетривалими акціями, апотребує довгострокових соцiально-економiчних, полiтичних iправових перетворень. Ця дiяльнiсть повинна базуватися на поєднаннi профiлактичних iрепресивних заходiв. При цьому прiоритетна роль має надаватися запобіжним заходам на загальносоцiальному iспецiально-кримiнологiчному рівнях.