Кримінологія: Загальна та Особлива частини

§2. Причини та умови вчинення злочинів у сфері службової діяльності

Кримiногеннi фактори, якi визначають причини іумови службових злочинiв, досить численнi і рiзноманiтнi. Вони визначені передусім істотними змiнами усоцiально-економiчному життi суспiльства. За сутнісною характеристикою їх можна розподілити на п’ять основних груп: полiтичнi, економiчнi, органiзацiйно-управлiнськi, соцiально-психологiчнi, правовi фактори.

Специфiка дiї полiтичних факторiв вУкраїнi обумовлюється радикальною трансформацією державного устрою. При цьому гiпертрофованi командно-адмiнiстративнi методи управлiння (закритiсть державного апарату, вiдсутнiсть його ефективного громадського контролю, тотальнiсть державного регулювання тощо) не були остаточно відкинуті вiдповiдно до обраного шляху реформування полiтичного та соцiально-економiчного життя держави. Вплив на економiчнi iполiтичнi процеси суспiльства почали здiйснювати корпоративно-бюрократичнi структури (клани). Це обумовило появу сфер дiяльностi знадприбутками (бiзнес усферi виробництва та торгiвлi металобрухтом, енергоносiями, банкiвська дiяльнiсть тощо) з відповідною концентрацією службових злочинів.

Наслiдком цього стала активiзацiя економiчних факторів службових злочинів: утворення монопольних об’єднань, надання їм переваг уфiнансуваннi та кредитуваннi збоку державних чиновникiв; створення фiнансових структур для обслуговування економiчної дiяльностi, пов’язаної знадприбутками; протиправне перекачування державних ресурсiв недержавним суб’єктам пiдприємницької дiяльностi; зловживання вцiноутвореннi; великі нелегальні кошти ворганiзованих злочинних угрупованнях, які використовуються для пiдкупу працівників державного апарату.

Обранi способи приватизацiї та її фактичне здiйснення призвели до перерозподiлу державної власностi на користь корпоративно-бюрократичних структур. Урезультатi вiдбулися рiзке зменшення валового нацiонального продукту та вiдповiдне зменшення прибуткової частини бюджету. А для забезпечення соціального функціонування були обрані не виправданi методи - посилення податкового пресу на суб’єктів пiдприємницької дiяльностi; збiльшення кiлькостi контрольно-фiнансових органiв.

В свою чергу це зумовило рiзке розшарування суспiльства за рiвнем доходiв, призвело до поляризацiї населення за соцiальним статусом, появи надбагатих людей i зростання їх впливу на полiтичну сферу. При тому не було створено ефективної системи полiтичних, економiчних iсоцiальних iнститутiв, які б зупинили зростання злочинності, зокрема - службової.

До органiзацiйно-управлiнських факторів, що безпосередньо зумовлюють службовi злочини вУкраїнi, належать недолiки механiзму функцiонування системи державного управлiння та формування його апарату. Мова йдеться про такі обставини:

– система державного управлiння залишається спрямованою на державне регулювання широких сфер суспiльного життя, особливо векономiцi, без реальної на те необхiдностi;

– дiяльнiсть державного апарату здiйснюється без належної і послідовної регламентацiї, що вбагатьох випадках дає можливiсть службовим особам використовувати свої повноваження всупереч iнтересам служби;

– унормативних актах необґрунтовано закріплюється альтернативність умов для прийняттi того чи iншого рiшення без чiтко визначених критерiїв такого вибору;

– управлiнська вертикаль формується за принципом особистої вiдданостi посадовцiв;

– вiдсутня належна регламентація пiдбору та розстановки кадрiв апарату управлiння зурахуванням професiйного рiвня та належних моральних якостей кандидатів;

– правомірні засоби не можуть забезпечити посадовцям матеріальне забезпечення, яке відповідає їх соціальному статусу.

Соцiально-психологiчнi фактори виявляються, зокрема, втому, що:

– система соцiального контролю дiяльності службових осiб не єдiйовою iне забезпечує виконання покладених на неї функцiй;

– система державного контролю розвивається екстенсивним шляхом;

– фактично поза державним контролем залишається дiяльнiсть службових осiб вищіх ешелонів влади утаких важливих сферах, як використання бюджету, приватизацiя, лiцензування, дiяльнiсть митних,податкових, правоохоронних iсудових органiв;

– усистемi контролюючих державних органiв має мiсце тенденцiя до створення замкнутого середовища з системою взаємопiдтримки та самозбереження, корупцiйними зв’язками контролюючих iконтрольованих суб´єктів;

– вiдсутнiй належний механiзм залучення громадян до громадського контролю за дiяльнiстю службових осiб органiв влади iмiсцевого самоврядування;

– засоби масової iнформацiї обмежені у можливості громадського контролю і виконанні функцiй «четвертої влади».

Зараз у суспiльствi наявнi негативні погляди щодо можливостi лише шляхом корупцiї добитися певних благ; відбувається деморалiзацiя значної частини державних службовцiв та працiвникiв правоохоронних органiв; змiнюються стереотипи поведiнки багатьох державних службовцiв, проявляється готовнiсть без вагань порушити закон, норми моралi за винагороду; громадяни не вірять уздатнiсть органiв державної влади розв’язувати їх проблеми, маючи готовність вирiшувати їх незаконним шляхом.

Правовi фактори— це перш за все недосконалiсть чинного законодавства. Воно не передбачає цiлiсної системи заходiв протидiї корупцiї, яка має базуватися на нормах різних галузей права. Окремi правовi норми своєю неоднозначністю сприяють службовим злочинам; мають місце значні недоліки вдіяльності правоохоронних органiв щодо виявлення, розслiдування та судового розгляду фактiв корупцiї.