Кримінологія: Загальна та Особлива частини

§3. Запобігання кіберзлочинності

Актуальні проблеми кіберзлочинності обговорювалися на 10, 11, 12 Конгресах ООН по запобіганню злочинності та кримінальному правосуддю (10-17 квітня 2000 року, 18-25 квітня 2005 року, 12-19 квітня 2010 року відповідно). Серед пропозицій стосовно протидії цьому різновиду злочинності слід виділити наступні найбільш значимі:

1. Необхідний постійний розвиток внутрішньодержавної правової бази у сфері обігу комп’ютерної інформації, яка повинна відповідати вимогам сучасності та бути адаптованою до норм міжнародного права. Особливої уваги потрібно приділяти удосконаленню та узгодженню кримінального та кримінально-процесуального законодавства, пов’язаного з кваліфікацією, виявленням та розслідуванням кіберзлочинів. Слід також вирішити правові питання з приводу розголошення провайдерами інформації про користувачів на запит правоохоронних органів та можливості використання такої інформації як доказу тощо.
2. Важливе значення має високопрофесійна підготовка відповідних фахівців підрозділів боротьби з кіберзлочинністю, спеціалістів та експертів у галузі комп’ютерних технологій, а також впровадження постійної системи підвищення їх кваліфікації з питань виявлення кіберзлочинів, пошуку та використання фактичних даних, що можуть виступати як докази. Обґрунтованою є пропозиція створення міжнародної мережі експертів для обміну досвіду та знаннями. Це надасть можливість проводити спільні наукові дослідження та зіставний аналіз проявів кіберзлочинності.
3. Слід удосконалити координацію правоохоронних органів у галузі протидії кіберзлочинності та посилити співробітництво з суб’єктами інформаційного обороту. Налагодження партнерських відносин з приватним сектором допоможе в розробці і здійсненні ефективних заходів боротьби зі злочинністю, пов´язаною з використанням комп´ютерів. Але для цього треба забезпечити спеціальні підрозділи правоохоронних органів відповідної правової, матеріальною та кадровою підтримкою з боку держави, а також надати сучасне технічне обладнання, що може бути використане в їх професійній діяльності.
4. Необхідно ускладнити або виключити можливості кримінального використання комп’ютерної інформації і техніки. Суб’єктами інформаційного обороту повинна забезпечуватися відповідна система фізичного і технічного захисту комп’ютерної інформації. На державному рівні має значення розробка спеціальних систем захисту комп’ютерної інформації загальнонаціонального значення та створення правової основи їх функціонування. При цьому передбачається належне державно-правове регулювання систем захисту, з метою недопущення обмеження прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
5. Одним з важливих кроків є підвищення обізнаності правоохоронних органів, представників приватного сектору і потенційних жертв про кіберзлочинність та надання відповідних консультацій відносно зменшення їх віктимності. Для цього треба постійно проводити моніторинг інформаційних загроз, ґрунтовні дослідження функціонування та розвитку кіберзлочинності. Не останнє місце також займає спеціалізоване правове виховання суб’єктів інформаційного обороту та користувачів комп’ютерної техніки.
6. Важливість ефективного міжнародного співробітництва в галузі правоохоронної діяльності. У зв’язку з глобальним характером мережі Інтернет та поширенням електронної торгівлі, національні кордони втрачають своє значення при вчиненні кіберзлочинів. Таким чином, для ефективного проведення розслідування надзвичайно важливим стає фактор швидкодії. Для цього необхідні тісні взаємовідносини з державними та правоохоронними органами в інших країнах.

В цьому напрямку, Україною 7 квітня 2005 року було ратифіковано Конвенцію про кіберзлочинність. Ця Конвенція є комплексним документом, що охоплює такі основні напрямки: узгодження національних кримінально-правових норм, що визначають склади кіберзлочинів (в документі надано перелік діянь, що повинні бути криміналізовані державами-учасниками), визначення порядку розслідування вказаних злочинів, вчинених у світових комп’ютерних мережах, створення оперативної та дієвої системи міжнародної співпраці у боротьбі з кіберзлочинністю, а також інші процедурні питання.