Кримінологія: Загальна та Особлива частини

§ 2. Причини та умови злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації

Особливість та неоднорідність злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації вимагає аналіз детермінантів даних трьох груп кримінальних посягань із врахуванням їх специфіки.

До криміногенних чинників, зо зумовлюють злочини у сфері охорони державної таємниці, відноситься низка детермінантів об’єктивного та суб’єктивного характеру.

Об’єктивним є особливості геополітичного розташування України, що обумовлює концентрацію зацікавленості інших країн питаннями внутрішньої та зовнішньої політики нашої держави. Це і все ще потужний військовий та науковий потенціал України, що залишився переважно у спадок від СРСР. На території нашої країни розташовано велику кількість підприємств оборонно-промислового комплексу. Враховуючи, що Україна входить у десятку найбільших експортерів озброєння та військової техніки, які сама і розробляє, це природно викликає інтерес у спецслужб інших країн світу, корпорацій воєнного спрямування, а також радикально налаштованих терористичних організацій. Україна є одна з небагатьох держав, що бере активну участь в освоєнні космосу та надає власні ракетоносії для спрямування різних об’єктів інформаційного, екологічного, наукового та військового призначення на орбіту Землі. До того ж наша держава запроваджує власні наукові розробки щодо використання мирного атому. Все це об’єктивно може спонукати злочинців до розголошення чи збирання відповідних відомостей, які становлять державну таємницю.

Суб’єктивними криміногенним чинниками цієї групи злочинів виступають: недостатній контроль в установах й підприємствах наукового та військового спрямування щодо нерозголошення державної таємниці; незадовільний рівень бюджетного фінансування, що негативно позначається на соціально-економічному становищі працівників-носіїв державної таємниці, а також технічному супроводженні збереження конфіденційної інформації; високий рівень корупції на всіх рівнях державного управління тощо.

Багатогранність проблеми незаконної міграції, підвищена суспільна небезпечність та поширеність всіма регіонами України злочинів щодо недоторканності державних кордонів обумовлює наявність кількох груп їх детермінантів, відмінних за своїм характером.

Соціально-економічні детермінанти пов’язані із глибокою соціально-економічною кризою, що протягом усього періоду незалежності України з різною концентрацією негативно впливає на усі верстви населення. Тому багато як громадян України, а тим більше вихідців із здебільшого азійських країн, вимушені шукати кращої долі у більш розвинених та благополучних державах. Такими є країни ЄС, куди потрапити у законний спосіб вдається незначній частині осіб. Це ж стосується і тих громадян, які вимушені займатися незаконним, однак достатньо доходним кримінальним бізнесом із переправлення осіб за кордон України. Соціально-економічні чинники негативно впливають й на рівень законності у сфері діяльності основних суб’єктів, що контролюють перетинання території України (Держприкордонслужба, МВС, СБУ та ін.). Незадовільне матеріальне та соціальне забезпечення працівників цих органів сприяє відтоку найбільш фахових кадрів. Вказані обставини не забезпечують якісний контроль перетинання державного кордону України, довжина західних рубежів якого дорівнює майже півтори тисячі кілометрів.

Організаційно-управлінські детермінанти злочинів щодо недоторканності державних кордонів включають: неузгодженість дій різних державних органів, що забезпечують контроль перетину кордону України та знаходження на її території іноземців; недосконалість формування електронної системи ідентифікації громадян інших держав; активна участь у доходному незаконному бізнесі місцевих мешканців прикордонних територій із переправлення нелегалів; високий рівень корупції у правоохоронних органах; ускладнений механізм легалізації іноземців, які нелегально знаходяться в Україні.

Технічні криміногенні чинники полягають у незадовільному технічному оснащенні системи контролю перетину державного кордону. Залишається незавершеним розгортання системи цифрового зв’язку, запровадження новітніх технологій спостереження. Транспорт, що є на балансі Держприкордонслужби, не відповідає сучасним вимогам через застарілість та обмеженість його кількості.

Об’єктивно сприяє відтворенню цієї групи злочинів обставина, пов’язана із особливим географічним розташуванням України. Наша держава є своєрідною буферною зоною між Європою та Азією. Це вимагає виробки комплексу взаємоузгоджених запобіжних заходів.

До обставин, які сприяють зумовленню злочинів щодо забезпечення призову та мобілізації, слід віднести: 1) низький рівень патріотизму в Україні, через що частина громадян не бажає виконувати конституційний обов’язок перед Батьківщиною щодо охорони територіальної цілісності та унітарності нашої країни; 2) відходження держави від реального вирішення соціальних проблем молоді, яка у свою чергу абстрагується від інтересів держави та її захисту; 3) високий рівень корупції у Збройних Силах України взагалі та військових комісаріатах, зокрема; 4) поширеність в українській армії випадків нестатутних відносин («дідівщина»), через що молодь не бажає ризикувати власним здоров’ям; 5) непрестижність професії військовослужбовця, що не сприяє її обранню майбутніми призовниками; 6) неналежне матеріально-технічне оснащення сучасної української армії, доказом чому є події на Донбасі восени 2014 р. Йдеться про принизливий факт неспроможності держави утримувати власні Збройні Сили. Для цього чиновники звертались до населення по матеріальну допомогу з метою придбання одягу, спецзасобів, паливно-мастильних матеріалів, ремонту застарілої військової техніки та ін.