Кримінологія: Загальна та Особлива частини

§1. Кримінологічна характеристика злочинів, пов’язаних з наркоманією

Етимологія слова «наркоманія» має грецьке походження ібуквально означає пристрасть до заціпеніння. Первісно наркоманія, як хвороблива тяга до вживання одурманюючих речовин, цікавила лише медицину. Але, коли з’ясувалося, що ця хвороба завдає шкоди не лише особі, що страждає на патологічну залежність від певного наркотичного препарату, ай має суспільне відлуння, проблема стала предметом дослідження юристів та соціологів.

Незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів є проблемою світового рівня. За даними ООН понад 110 млн. осіб вживають наркотики щонайменше щомісяця, а майже 25 млн. осіб є наркоманами, близько 200 тисяч осіб щороку гинуть внаслідок вживання наркотиків; обсяг обігу ринку наркотиків у світі щорічно сягає приблизно 400 мільярдів доларів США, що складає до 8 % обігу всієї міжнародної торгівлі, при цьому світовий обіг наркотиків вищий за обіг ринку чорних металів або автомобілів. Наркотизм призводить до деградації суспільства, розповсюдження інфекційних та інших захворювань, викликає необхідність додаткового фінансування системи медичних закладів і правоохоронних органів, відповідних соціальних програм. Доведено зв´язок наркотизму із погіршенням криміногенної ситуації, формуванням організованої злочинності і тероризмом.

Щороку в Україні реєструється значна кількість злочинів у сфері обігу наркотиків. Середній показник за останні 8 років становить приблизно 56000 злочинів щороку і коливається у межах 64630-33982 злочинів на рік. Питома вага таких злочинів у загальному обсязі злочинності перевищує 10 %, вони є другими за чисельністю після злочинів проти власності і вирізняються дуже високою латентністю, з урахуванням якої можуть претендувати на кількісне лідерство серед усіх інших видів злочинів. На обліку МВС України перебуває понад 165 тис. осіб, які постійно вживають наркотичні засоби не за медичним призначенням. За даними МОЗ України щороку близько 35 тис. осіб проходять медичне лікування від наркотичної залежності, на розлади психіки і поведінки внаслідок зловживання наркотиків страждають до 80 тис. осіб, що складає біля 170 осіб на 100 тис. населення. Наркотична злочинність в Україні, як і в усьому світі тяжіє до професійних і організованих форм. Це пояснюється тим, що означена діяльність дозволяє отримувати значні надприбутки. Найбільшу питому вагу вструктурі злочинності цього виду займає виробництво, придбання, перевезення наркотиків без мети збуту (ст. 309 КК України).

Законом України «Про основи національної безпеки України» (статті 7–8) наркоманія визнана явищем, що становить загрозу національним інтересам інаціональній безпеці України всоціальній сфері. За роки незалежності кількість осіб, хворих на наркоманію, зросла більш ніж усорок разів.

У кримінологічній науці проблема наркоманії розглядається удвох аспектах: 1) як «фонове» явище, елемент додаткового предмета кримінології; 2) як елемент Особливої частини кримінології, вякому висвітлюються основні кримінологічні параметри злочинності, безпосередньо пов’язаної зцим суспільно негативним явищем. Це пояснюється тим, що, зодного боку, вживання наркотичних засобів, їх аналогів чи одурманюючих речовин не знаходяться під кримінальною забороною (окрім публічного або вчиненого групою осіб незаконного вживання наркотичних засобів— ст. 316 КК України), але містить усобі небезпеку спричинення таких змін вособистості людини, які ставлять під загрозу законні інтереси та блага інших осіб ідержави. За аналогією залкогольним сп’янінням стан, викликаний вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, визнається обставиною, що обтяжує покарання (ст. 67 КК України), ана особу, звільнену від відбування покарання звипробуванням, суд може покласти обов’язок пройти курс лікування від наркоманії, так само, як івід іншого захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб (п. 5 ст. 76 КК України).

З другого боку, оскільки за своєю сутністю наркоманія— це корпоративне явище іне може існувати без ієрархічно побудованої організації та розгалуженої інфраструктури, суспільно небезпечними визнаються ті організаційні дії, які сприяють виникненню нових наркозалежних осіб, розповсюдженню та самовідтворенню наркотичної мережі. Під кримінальною забороною знаходяться також незаконні дії щодо прекурсорів— речовин, які можуть бути використані для виготовлення наркотичних речовин.

Структура злочинності усфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів відображена уРозділі XIII Кримінального кодексу України. Статтями 305–324 КК України передбачено кримінальну відповідальність за дії, завдяки яким наркотичні речовини матеріалізуються поза межами дозволеного обігу. Це контрабанда наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів, їх незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут, або ті ждії без мети збуту, посів або вирощування снотворного маку чи конопель; викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії зтаким обладнанням.

Суспільно небезпечним, а, отже, йкримінально караним єтакож викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем, порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин, незаконне введення ворганізм іншої людини наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, схиляння до вживання таких засобів та речовин. Під загрозою кримінального покарання заборонено організацію або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або одурманюючих засобів.

Законодавець досить чітко окреслив коло суспільно небезпечних діянь, за допомогою яких дії знаркотичними речовинами можуть бути «легалізовані» йпередбачив відповідальність за незаконне виготовлення, підроблення, використання чи збут підроблених документів на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів. Злочином також вважається розміщення коштів, здобутих від незаконного обігу означених речовин, убанках, на підприємствах, вустановах, організаціях та їх підрозділах або використання таких коштів для придбання об’єктів, майна, що підлягають приватизації, чи обладнання для виробничих чи інших потреб, або використання таких доходів (коштів імайна) зметою продовження незаконного обігу використання цих коштів.

Але перелік заборонених Кримінальним кодексом України дій, зафіксований уРозділі XIII, не вичерпує кримінологічного розуміння злочинності, пов’язаної знаркоманією. Зпозицій кримінологічної науки злочинність усфері обігу наркотичних речовин тісно пов’язана зіншими структурними елементами злочинності взагалі. Такими, наприклад, як організована злочинність, причому внайбільш небезпечній її формі— транснаціональній злочинності.

Особлива небезпечність наркоманії полягає втому, що вживання наркотичних засобів (або їх аналогів) убільшості випадків викликає незворотні зміни ворганізмі індивіда, руйнує його психіку, викривляє систему загальнолюдських цінностей, завдяки чому особа легко переступає межу не тільки моральних, ай кримінальних заборон іможе стати «знаряддям» вінших руках.

З огляду на наявність подібності організаційної структури наркомережі до структури організованої злочинності, характеристика особи, що вчиняє злочини, пов’язані знаркоманією, також вирізняється широким спектром типів. Укримінологічній літературі зустрічаються різні типологічні розподіли злочинців означеного виду, але сутність їх зводиться до виділення: а) осіб найнижчої ієрархічної ланки, які здебільшого єлюдьми молодими (від підліткового віку до 30 років), учиняють злочини, передбачені статтями 307, 309 КК України, йскладають більшість виявлених правоохоронними органами осіб; б) осіб середньої ланки, які виконують певні розпорядчі функції, досить часто мають кримінальне минуле йтак само порівняно часто потрапляють уколо зору суб’єктів запобіжної діяльності; в) осіб, які уструктурній мережі наркобізнесу займають найвищі ієрархічні сходинки, імають багато спільного зі злочинцями «білокомірцевого» типу. Такі особи, на жаль, убільшості випадків уникають кримінальної відповідальності.