Кримінологія: Загальна та Особлива частини

§3. Запобігання злочинам проти громадського порядку та моральності

Передумовою подолання злочинів проти громадського порядку та моральності єпроведення вкраїні систематичної роботи з підвищення моральності суспільства, яка відповідатиме історичному шляху, культурі і перспективам розвитку суспільства. Їх реалізація на загальносоціальному рівні спрямована на вдосконалення всіх сторін життя нашого суспільства. Асаме: підвищення івідносне зближення життєвого рівня всіх прошарків населення ігарантування загальної трудової діяльності та своєчасної оплати адекватної винагороди за виконану роботу; створення нормальних умов побуту ізмістовного дозвілля людей; зниження конфліктності усуспільстві іпослаблення його дезорганізації; впровадження та укріплення усвідомості громадян основних моральних принципів; підвищення їх культурного рівня.

Успішне виконання перелічених заходів підвищить повагу до людської особистості, захистить її недоторканність, сприятиме засудженню різних форм насильства над нею, проявів грубості іцинізму. Ці заходи також мають на меті зміцнення громадського порядку, відродження втрачених останнім часом традицій милосердя, взаємодопомоги, співчуття до всього живого, поваги до людської праці; укорінення вгромадській свідомості засудження розпусти івседозволеності. На цьому етапі, не слід відкидати і применшувати вплив релігійних установ як ідеологічних осередків суспільства.

На основі ів розвиток наведених загальносоціальних заходів щодо подолання хуліганства розробляються іздійснюються різноманітні спеціально-кримінологічні запобіжні заходи. Вважаємо за можливе розподілити їх за змістом на такі різновиди: виховно-роз’яснювальні, соціально-економічні, організаційно-управлінські, оперативні та правові.

Виховно-роз’яснювальні заходи. Ні вкого не викликає сумніву необхідність проведення врегіонах іокремих колективах комплексу заходів щодо підвищення загальної культури громадян, зокрема культури міжособистісного спілкування, етики, виховання шанобливого ставлення до іншої людини та загального шанобливого ставлення до державності. Адже усвоїй основі антигромадські і антиморальні злочини— це наслідок відсутності культури, невихованості людей, прогалин їх духовності.

Звідси, поряд із моральним вихованням, має здійснюватись ірезультативне правове навчання населення. При цьому потрібно розвінчувати уявлення про немов незначну суспільну небезпечність злочинів проти громадського порядку та моральності іможливу безкарність за їх вчинення.

Соціально-економічні заходи передбачають:

– поліпшення житлово-побутових умов проживання людей, котрі потребують цього;

– створення (відродження) повноцінних форм дозвілля івідпочинку населення зурахуванням диференційованих інтересів окремих його категорій;

– створення загальнодоступної державної системи психолого-психіатричної допомоги тим, хто її потребує;

– застосування технічних засобів іможливостей при охороні громадського порядку (освітлення внічний час вулиць, дворів, під’їздів, парків та інших місць, де найчастіше збираються категорії осіб, схильних до правопорушень, використання різноманітних засобів технічного контролю відповідно до закону);

До організаційно-управлінських заходів належать: самоврядне зміцнення громадського порядку; оздоровлення криміногенної обстановки в тих мікрорайонах і на тих об’єктах, де «процвітає» хуліганство; відтворення і розширення системи участі громадян в охороні громадського порядку та ін.

Заходи оперативного характеру включають всебе:

– виявлення іроз’єднання неформальних антигромадських груп насильницької спрямованості;

– негайне реагування на конфлікти всімейно-побутовій сфері, що можуть перерости ухуліганські дії;

– здійснення дійового контролю за поведінкою громадян, які опинились угрупі підвищеного кримінального ризику (особи, які тривалий час не мають постійного джерела матеріального існування, хто систематично зловживає алкоголем іведе аморальний, протиправний спосіб життя, займається бродяжництвом іжебрацтвом);

– систематичний контроль за поведінкою громадян, які взяті під адміністративний нагляд.

До заходів правового характеру належать ті зних, що передбачають: а) необхідність неухильного виконання вимог кримінально-процесуальних законів (своєчасне розкриття фактів вчинення злочинів, проведення по них слідчих дій, передачу матеріалів до суду, який повинен винести справедливе та індивідуалізоване покарання до винних; б) створення такої обстановки, щоб не залишалися «мертвими» склади злочинів, які передбачають кримінальну відповідальність за побої імордування (ст. 126 КК України); це стосується ікримінально-правової норми, сформульованої уст. 300 КК Укоаїни (Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію).

Вважаємо, за потрібне встановити кримінальну відповідальність за вчинення актів вандалізму, тобто за нещадне руйнування будівель та інших споруд, псування майна угромадському транспорті, або інших громадських місцях. Такий закон матиме подвійне функціональне призначення: карати винних за вандалізм, зодного боку, іпопереджати хуліганство, поєднане зпосяганням на майно,— здругого. Це буде склад злочину зтак званою подвійною превенцією.