Кримінологія: Загальна та Особлива частини
§2. Причини та умови злочинів, учинених з необережності
Загальні методологічні положення про детермінацію злочинності як негативного соціального явища в повній мірі розповсюджуються і на детермінацію злочинів, учинених з необережності. Проте детермінація цих злочинів має і певну специфіку – як вже зазначалося, значну роль при їх вчиненні відіграє ситуація. У взаємодії негативних якостей особи, небезпечної ситуації, знарядь і засобів, якими користується або керує особа, і полягає причина таких злочинів. Але слід зауважити, що на необережну злочинну поведінку особи впливає не сама ситуація, а її суб’єктивне усвідомлення і оцінка, які не тотожні об’єктивному змісту і значенню ситуації. Жодна ситуація не може спричинити діяння без взаємодії з тими чи іншими якостями особи. При усій важливості ситуації як об’єктивного чинника злочинна поведінка розпочинається з дії або бездіяльності особи. Дані світової статистики свідчать, що, наприклад, з трьох пригод на транспорті дві обумовлюються людським фактором і на протязі тривалого часу ця пропорція зберігається. Сприяти цьому можуть і психофізіологічні особливості особи (зниження рівня уваги, дефекти сприйняття, бистрота реакції і т. і.).
До обставин, які створюють можливість виникнення небезпечної ситуації, і яка, в свою чергу, може привести до вчинення злочину з необережності, слід також віднести:
– зниження рівня контролю зі сторони посадових або спеціально уповноважених осіб за технікою безпеки, за дотриманням норм і правил з охорони праці;
– низький рівень професійної підготовки фахівців і спеціалістів в окремих галузях людської діяльності, де використовуються механізми підвищеної небезпеки, відсутність періодичного підвищення кваліфікації спеціалістів, детального ознайомлення з новою технікою і устаткуванням;
– порушення працівниками встановлених умов експлуатації устаткування;
– відсутність на виробництві, в цехах, на робочих місцях необхідної нормативної і регулюючої інформації: правил поводження з певними матеріалами чи речовинами, інструкцій з експлуатації машин і механізмів тощо, або ж наявність недоліків у цій документації;
– недостатню потужність технічних систем забезпечення безпеки, природоохоронних систем, вимірювальної або контрольної апаратури, їх застарілість, несправність, або ж, інколи, і зовсім відсутність;
– несвоєчасне забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;
– недотримання режиму праці і відпочинку на виробництві, зниження рівня медичного огляду працівників;
– конструктивні недоліки машин і механізмів;
– зношування основних фондів на виробництві, зокрема машин і механізмів;
– недбалий ремонт техніки, транспорту та іншого устаткування, використання нестандартних або саморобних деталей, несертифікованих матеріалів або речовин;
– застарілі технології виробництва та обладнання, порушення правил технологічного процесу;
– високий рівень концентрації промислових об’єктів в окремих регіонах країни, несприятлива структура промислового виробництва з високою концентрацією екологічно небезпечних виробництв;
– хибні уявлення про виробничий колективізм, виконання завдання любою ціною, низький рівень культури виробництва та ін.
Серед умов, які сприяють, зокрема, учиненню злочинів з необережності проти безпеки руху та експлуатації транспорту, належать також:
– невикористання водієм і пасажирами пристосувань індивідуальної безпеки;
– порушення нормативів робочого часу, що визиває додаткове психологічне навантаження на водія;
– віктимну поведінку пішоходів;
– довгочасність експлуатації транспортних засобів;
– технічні недоліки конструкції автотранспортних засобів, які ускладнюють управління ними;
– неналежний контроль за станом автотранспортних засобів, як зі сторони власників, так і зі сторони державної служби безпеки руху;
– недоліки в діяльності державної служби безпеки руху, а саме недобросовісне виконання службових обов’язків, укриття злочинів від обліку, корупційні зловживання серед працівників;
– недостатнє фінансування дорожнього господарства, що призводить до незадовільного стану автомобільних шляхів, доріг, порушення безпечних нормативів при їх прокладенні або ремонті та ін.