Головними загальносоціальними напрямами боротьби збандитизмом є: а) створення політичних та соціально-економічних умов, які сприятимуть подоланню бандитських проявів; б) рішучість держави зліквідації організованих злочинних угруповань; в) системний підхід уборотьбі збандитизмом.

З бандитизмом як соціально-правовим явищем необхідно вести боротьбу, перш за все, за допомогою соціальних заходів. Бандитизм— це груповий, «колективний злочин». Необхідно протиставити груповій злочинній мотивації позитивну перспективу діяльності, дати потенційним учасникам банд альтернативу увиборі лінії поведінки. Таким чином, загальносоціальне запобігання бандитизму полягає втому, що передбачена стратегія соціально-економічного розвитку країни повинна враховувати івідсікати ті детермінанти, які тісно пов’язані зсоціальною та економічною сферою життя людей. Це можуть бути заходи загального оздоровлення соціально-економічного, політичного ідуховного клімату вдержаві, під час розробки іреалізації яких прогнозувалися, враховувалися, нейтралізувалися ізапобігалися таким чином акції організованої злочинності; удосконалення способів управління процесами приватизації державної власності, що йздійснюється за теперішнього часу; сильна державна підтримка «малого» ісереднього бізнесу зтією метою, щоб люди не боялися займатися цією діяльністю ідіяли вмежах закону; захист малозабезпечених прошарків населення; контроль за діяльністю тих ЗМІ, які пропагують, усупереч законам України, романтику бандитизму; удосконалення правового регулювання суспільних відносин, які, будучи недостатньо врегульованими, можуть відігравати криміногенну роль упроявах організованих форм злочинності. Політична воля держави уборотьбі збандитизмом означає, що держава, влада готові послідовно здійснювати рішучі дії, направлені на виявлення іпритягнення до кримінальної відповідальності організаторів іактивних членів банд, казнокрадів, «перевертнів» іт. ін. Необхідно відновити принцип невідворотності покарання. Бандити йінші злочинці мають бути покарані, справедливість повинна перемогти.

Системний підхід уборотьбі збандитизмом означає зміну технології розслідування. Головною його особливістю єнезвичайний метод розслідування— від окремих злочинів до банди, авід банди— до розкриття злочинів, що вчинені нею. Запобіжний ефект такого підходу полягає не стільки упритягненні до кримінальної відповідальності бандитів, що також важливо, скільки урозформуванні банд.

Спеціально-кримінологічне запобігання бандитизму складається із заходів кримінологічної профілактики, відвернення іприпинення злочинів. Умежах кримінологічної профілактики бандитизму доцільно здійснювати спеціальними суб’єктами запобіжної діяльності випереджаючі та обмежуючі заходи, зокрема: удосконалення правового регулювання тих суспільних відносин, вяких зосереджуються головні причини іумови, що сприяють вчиненню злочинів, утому числі йбандитизму (слід використовувати антикримінальний потенціал цивільно-правових та інших галузей права); кримінологічну обізнаність населення про прояви бандитизму іреально відчутні запобіжні заходи, які здійснюються узв’язку зцим, збоку правоохоронних органів ігромади сіл, районних центрів, міст; виховну запобіжну роботу змолоддю (організація інформації, що дискредитує бандитизм, формування усвідомості людей активної протидії бандитам, розкриття діяльності банд іпокарання її учасників, зниження віктимності населення іт. ін.); зменшення практичних можливостей бандитизму (заходи, які ускладнюють організацію банд івчинення ними нападів; заходи, що підвищують ризик нападів; заходи, які знижують «вигідність» бандитизму); залучення спеціалізованих дружин, нічні обходи територій, система оперативного зв’язку зправоохоронними органами іт. ін.

Відвернення іприпинення бандитизму має специфічний характер. Організація банди згідно зі ст. 257 КК України— вже закінчений склад злочину. До тактичних заходів відвернення бандитизму належать: заходи переорієнтації антисуспільної направленості особи йактивні контрзаходи. Наприклад, проведення економічних ісоціально-психологічних програм знадання допомоги молодим людям упрацевлаштуванні, фінансуванні житлового будівництва, вихованні дітей; протидія консолідації злочинців умісцях позбавлення волі та після звільнення зних (облік, нагляд, допомога); широкомасштабна дискредитація кримінальної субкультури; удосконалення системи адаптації засуджених; поліпшення оперативно-розшукової іслідчої роботи; створення ворганах міліції сил швидкого реагування по боротьбі збандитизмом; затримання іарешт бандитів, їх ліквідація під час здійснення озброєного опору; платна інформація за повідомлення про організацію інапади банд, місця їх укриття, учасників тощо.

Активні наступальні контрзаходи під час припинення бандитизму на індивідуальному рівні надто чисельні. Це заходи переконання, примусу, допомоги. Стосовно конкретних учасників банд переконання полягає усхиленні до дійового каяття, до припинення злочинної діяльності, до добровільної відмови від участі унападі банди. Заходи припинення бандитизму шляхом примусу передбачають для роботи зконкретними особами оперативної інформації про їхні дії зорганізації банди, що робить продовження злочинної діяльності безглуздим; ліквідація організатора іосіб, які втягують узлочинну діяльність інших; можливість практикувати відбір уосіб, які підозрюються упідготовці банд або які схильні до участі вних, «застережних підписок», порушення кримінальних справ, притягнення до відповідальності. За необхідності здійснюється допомога упрацевлаштуванні, вирішенні житлово-побутових проблем, отриманні нової спеціальності іт. ін.