Кримінологія: Загальна та Особлива частини

§1. Кримінологічна характеристика злочинів проти громадської безпеки

Розділом ІХ Особливої частини КК України «Злочини проти громадської безпеки» передбачено 16 статей таких злочинів, зокрема, створення злочинної організації; сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності; бандитизм; терористичний акт; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності; створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань; напад на об’єкти, на яких єпредмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення (статті 255–261); незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст. 263); незаконне поводження зрадіоактивними матеріалами (ст. 256); незаконне виготовлення ядерного вибухового пристрою чи пристрою, що розсіює радіоактивний матеріал або випромінює радіацію (ст. 265, 265¹) та інші злочинні дії. Як бачимо, коло злочинів проти громадської безпеки єшироким та різноманітним, однак не всі вони охоплюються кримінально-правовою статистикою завдяки відсутності злочинних проявів. У 2013 році було опубліковано 7772 злочини, повідомлення про підозру вручено 6531 особі.

Найбільше фіксується злочинів, пов’язаних знезаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (2003 р.— 11 726, 2004 р.— 11 458, 2005 р.— 11 041, 2006 р.— 10 998, 2007 р. — 11684, 2013р. – 6929); завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності (2003 р.— 180, 2004 р.— 136, 2005 р.— 83, 2006 р.— 86, 2013р. - 247), однак за рівнем суспільної небезпечності, резонансності, жорстокості проявів, чисельності учасників, озброєності одне зперших місць серед цих злочинів займає бандитизм (ст. 257), який набув вУкраїні у90-х роках ХХ ст. значного поширення. І хоча за останні роки бандитизм суттєво скоротився, але не відійшов у минуле. Тому вцьому розділі дається кримінологічна характеристика, детермінація та запобігання одному знайбільш небезпечних проявів злочинності проти суспільної безпеки— бандитизму.

Банда— це заздалегідь організована на основі єдиної мети зрозподілом ролей стійка озброєна група зтрьох ібільше учасників для вчинення нападів на підприємства, установи, організації або на окремих осіб. До ознак банди як організованої групи належать: група (три ібільше учасників), озброєність, стійкість їх об’єднання єдиним планом дій зрозподілом функцій учасників групи, спеціальна ціль— напад на підприємства, установи, організації, фірми, банки, ферми, магазини, склади або на окремих громадян, квартири, дачі та ін.

Консолідація іорганізованість банд, їх озброєність, мобільність, характер іспособи вчинення злочинів, прояв жорстокості, вбивства, конспірація, створення певної системи безпеки для її членів, наявність удеяких зних «перевертнів»— співробітників (колишніх іпрацюючих) правоохоронних органів, протидія органам влади, правоохоронній іправозастосовчій системам, знищення свідків та інші дії— усе це робить бандитизм, як прояв організованої злочинності, небезпечним кримінальним явищем для суспільства. Банди своїми нападами тероризують міста, райони, села, з’ясовують «відносини» між собою за допомогою зброї, займаються вимаганням, розбоями, викраденням людей зметою отримання викупу, виконують злочинні замовлення та ін.

Дані про рівень та динаміку зареєстрованих фактів бандитизму, кількість виявлених та притягнених до відповідальності осіб за декілька років (1996–2013 рр.) наводяться утаблиці.

Таблиця1.Кількісні показники бандитизму в Україні (1996–2013 рр.)

Вид злочинівза КК України1960 и2001 рр.	Роки
	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013
Ст. 69 (257) КК «Бандитизм»	110	104	104	96	81	84	67	52	46	29	25	23	17	17	14	16	13	14
Всього виявлено осіб	264	327	341	409	313	305	314	301	156	26	19	21	12	15	13	15	13	12
З них притягнуто до кримінальної відповідальності	261	317	338	407	307	300	308	289	156	5	3	5	7	15	17	2	6	8

Як видно, за 9 років вУкраїні офіційно було зареєстровано 744 банди, виявлено 2 730 бандитів іпритягнуто зних до кримінальної відповідальності 2 683 особи. Але останніми роками, починаючи з 2005 року, динаміка бандитизму вУкраїні суттєво знижується. Так, у2005 р. було зареєстровано 29, у 2006 р.— 25 фактів, у2007 р.— 23 факти, 2008 – 2013рр. – 14-17 фактів бандитизму. Рівень судимості за бандитизм складає, приблизно, 40 % ізасуджено майже 1/4 злочинців (з виявлених). На рівень бандитизму впливає латентність (неправильна правова оцінка дій групи, неповідомлення потерпілими про факти бандитських нападів та ін.).

Структура бандитизму свідчить про те, що понад 60 % виявлених банд встигли вчинити (різні за ступенем суспільної резонансності) від одного до п’яти нападів на підприємства, установи, фірми, окремих осіб тощо. Ці напади нерідко супроводжуються убивствами, завданням тілесних ушкоджень, зґвалтуваннями, розбоями та іншими злочинними діяннями. Банди найчастіше складаються з3–5 осіб (майже 60 % усіх банд), але виявлялися банди зкількісним складом до 10 ібільше злочинців (до 30 %). Дослідженнями встановлено, що більше 50 % виявлених банд діяли до 1 року, до 3 років— 11 %, понад 3 роки— майже 1 % банд. Решта— виявлені по «гарячих слідах».

В арсеналі банди сьогодні мають різні види вогнепальної іхолодної зброї, гранати, міни, вибухівку, засоби зв’язку, маскування та транспорт. Упереважній більшості основним мотивом цього злочину є: заволодіння грошима, валютою, майном, ювелірними виробами, технічною апаратурою, комп’ютерами, побутовою технікою, автомобілями.

«Географія» бандитизму вУкраїні єнерівномірною: уДніпропетровській, Луганській, Одеській, Харківській областях та інших регіонах було зареєстровано понад 50 % банд. Утаких областях, як Полтавська, Волинська, Закарпатська та деяких інших, прояв бандитизму ємінімальним.

Що стосується узагальненої характеристики особи бандита, то переважна їх більшість— чоловіки, частка жінок— незначна. Восновному учасники банд— особи молодого віку (до 30 років), ізсередньою, середньоспеціальною інавіть вищою освітою, українці (інші національності складають приблизно 1/3), восновному ті, що не навчалися іне працювали на момент створення банд івчинення ними злочинів, джерелом існування частки деяких зних були невизначені випадкові заробітки; 3/4 бандитів— це фізично здорові молоді люди, що не зловживають алкогольними напоями та наркотиками. Такі характеристики учасників невипадкові. Організатори банд ретельно підбирають її членів, цілеспрямовано залучаючи тих із них, які мають навички спортивної боротьби, управління транспортом, поводженням звогнепальною та холодною зброєю, вибухівкою, обізнані зроботою інкасаторів, охорони, зметодами оперативно-розшукової діяльності, конспірацією. Сорок відсотків банд складалися зосіб, що раніше засуджувалися, утому числі за корисливі, корисливо-насильницькі інасильницькі злочини, тобто для них участь убанді— продовження злочинної діяльності. Що стосується морально-психологічних якостей, які мають кримінологічне значення, то увсіх із них спостерігається стійка антисуспільна, престижно-споживацька орієнтація, доведена до автоматизму підкореність організатору банд, вороже ставлення до оточуючих, багато зних не розраховують на пом’якшення покарання, намагаються усунути навіть випадкових свідків та ін.

За рівнем консолідації учасників банд розрізняються:

банди звисоким рівнем консолідації, для яких характерним єстабільність, жорсткість дисципліни, диференціація ролей, конспірація, авторитарність керівництва та інше (наприклад, банди, які створені за етнічним принципом);

банди із середнім рівнем консолідації, вяких немає чітко визначених керівників, бригадирів, командирів, але єнайбільш авторитетні йактивні члени банди, що складаються із родичів, близьких знайомих, друзів; для їх існування характерними єемоційні зв’язки, почуття симпатії та довіри; коштовності, які здобуваються при вчиненні злочинів, як правило, поділяються порівну;

банди знизьким рівнем консолідації їх учасників, які не мають ієрархічної структури, усі виступають уролі виконавців, немає чіткої спеціалізації, вони часто організуються ситуаційно іневдовзі перетворюються вінший тип банд або розпадаються, або виявляються правоохоронними органами.

Типологія банд допомагає суб’єктам боротьби збандитизмом правильно оцінити ступінь їх кримінальності інебезпеки врегіоні, наявність необхідних сил для їх ліквідації, достатній рівень оперативно-розшукової забезпеченості, розкриття іприпинення бандитизму.

Що стосується організатора банди (він же ікерівник)— це особа 28–40 років, яка не працює або що займається комерційною діяльністю для прикриття бандитизму. Найчастіше організатори, керівники банд— визнані узлочинному світі «авторитети», лідери. Керівниками банд можуть бути колишні співробітники правоохоронних органів, навіть спеціалізованих підрозділів, спортсмени, військовослужбовці, рецидивісти та ін. Для них (у порівнянні зіншими членами банд) характерними є: підвищений інтелектуальний рівень, організаторські івольові якості, ініціативність, кмітливість, здатність підкоряти собі інших людей, впливати на них, жорстокість, агресивність, рішучість при застосуванні насильства тощо. Керівник банди виконує організаційно-управлінську, ідеологічну, інформаційну, стратегічну, координаційну ідисциплінарну функції. Тривалість існування ічасом невловимість банди свідчать про добре налагоджену безпеку, розвідку іздібності її керівництва.