Кримінологія: Загальна та Особлива частини
§2. Причини та умови злочинів у сфері економіки
Детермінація злочинів усфері економіки пояснюється поєднанням обставин суб’єктивного іоб’єктивного характеру.
Причиною злочинів у сфері економіки можна вважати суперечності між антисоціальними властивостями злочинців та рівнем економічних відносин, що склалися усуспільстві іврегульовані нормативно.
Новітня історія України наочно підтверджує, як суперечності та недоліки економіки формують у громадян корисливу протиправну мотивацію. Відомо, що у період економічної кризи 90-х років попереднього століття валовий внутрішній продукт країни скоротився майже у1,5 рази. Непослідовні економічні реформи обумовили масове зупинення виробництва. За наявності таких проблем частина економіки почала реалізуватися утіньовому секторі. Тож не дивно, що злочинність векономіці швидкими темпами поширювалася, в значному ступені обумовлюючи її тінізацію на рівні 50–60 % валового внутрішнього продукту.
Дія вказаної причини проявляється на фоні умов, серед яких найбільш суттєвими єтакі.
Соціально-психологічні умови. Передусім - масове зубожіння населення. У відповідності до стандартів ООН зараз до 80 % населення України визнаються такими, що живуть за межею бідності. А статистика підтверджує - кримінальна активність незайнятого населення удва рази перевищує кримінальну активність серед працюючих громадян. Тож матеріальна незабезпеченість є суттєвим фактором, що провокує злочинну поведінку.
Провокуючим фактором для населення країни є й значна різниця між рівнем доходів багатих та бідних. На цей час 10% громадян із найвищим рівнем доходів отримують 5,4 рази більше, ніж 10% найбідніших. Існування такої диспропорції умасовій свідомості ставить під сумнів можливості легального матеріального забезпечення іспонукає до вчинення протиправних дій.
Організаційно-управлінські умови пов’язані здіяльністю представників органів державної влади (посадовців). Дослідники відзначають, що зараз до 90 % комерційних структур мають корупційні зв’язки врізних органах влади та управління.
Питомим підґрунтям для корупції та протидії легальній економіці стало розширення державного апарату. Зпочатку адміністративної реформи кількість співробітників центральних органів виконавчої влади України збільшилася в95 разів. Зараз нараховується близько ста організацій, що перевіряють іконтролюють підприємців. За оцінками Світового банку, керівники українських підприємств витрачають до 35 % робочого часу на вирішення податкових питань. Така ситуація, безумовно, ускладнює легальні економічні процеси.
Дослідники зазначають, що вже тривалий час україні діють дві паралельні влади: офіційна та неофіційна, що формується на основі отриманої упротиправний спосіб власності. Упредставників кримінальної еліти посада виступає як засіб досягнення економічної мети— можливості користуватися та розпоряджатися державним майном і фінансами. І очевидно прагнення такого криміналітету розширити свої можливості юридично. Особливо небезпечно це проявляється при розподілі державного бюджету.
Економічні умови. Особливо негативно на економічну сферу вплинула неналежна приватизація державного майна. Фактично, цей безпрецедентний перерозподіл власності відбувався вумовах нестабільного, недосконалого законодавства, масової корупції. Такі обставини обумовили значну кількість посягань економічної спрямованості, пов’язаних із завданням шкоди вособливо великих розмірах.
Небезпечною стала також тенденція олігархічної монополізації економіки країни, що обмежує підприємницькі можливості громадян і стримує розвиток виробництва.
Умови, пов’язані здіяльністю правоохоронних та судових органів. Останнім часом україні поширився новий спосіб протиправного захоплення власності — рейдерство. Використовуючи підроблені документи, несправедливі судові рішення, злочинці набувають майнових прав на підприємства, вартість яких становить мільйони гривень. Обов’язковою передумовою таких дій єпротиправна діяльність державних посадовців, утому числі йправоохоронної сфери.