Кримінологія: Загальна та Особлива частини

§2. Причини та умови злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи

Причини та умови статевих злочинів, як й інших груп суспільно небезпечних діянь, розподіляються на рівнях всього суспільства, мікросоціальних груп і окремих осіб, тобто на макро-, мікро- й на індивідуальному рівнях. Чинники на макрорівні, існуючи у виді умов учинення зґвалтування, породжують морально-соціальну дезорганізацію суспільства, підвищують агресивність і нестриманість. Серед них можна назвати фонові явища, економічні, соціальні, соціально-психологічні, організаційно-управлінські, політичні, міграційні, урбанізаційні, культурно-виховні й гендерні чинники. Останні є як детермінантою вчинення зґвалтування, так і показником ставлення чоловіка до жінки, до насильства щодо неї.

До морально-соціального чинника відноситься занепад моралі у суспільстві, ставлення до порушення прав особи як до норми, терпимість до насильства. Достатньо важливим є урбанізаційний чинник, який включає в себе як особливості забудови міста (наявність тупіків на вулицях, несквозних проходів тощо), так і поведінку людей в ньому. На сьогодні постала проблема автономізації членів суспільства, за якою люди, особливо у великих містах, зводять до мінімуму спілкування з людьми поряд, обмежуючись найближчими зв’язками. Це призводить до того, що при вчиненні зґвалтування, скажімо, на сходиновій клітині багатоповерхівки, сусіди потерпілої не вчасно викликають міліцію, проявляючи байдужість до того, що чиниться; користуючись принципом «моя хата з краю».

Серед чинників на мікрорівні – спричиняючі причини-умови у сфері родини (з якої походить злочинець), неформальних груп, трудових колективів, навчальних закладів тощо. У вказаних мікрогрупах нерідко панує насильство, неповага до жінки, нехтування моральними цінностями, існування власної субкультури, криміногенних традицій тощо, що напряму впливає на вчинення насильницького злочину взагалі і зґвалтування зокрема.

На індивідуальному рівні існує різноманіття соціальних та біологічних чинників. Так, серед соціальних слід підкреслити матеріальні, духовні, культурні та ін. Через часте спостереження сцен насильства, неповаги до природних прав людей ґвалтівники сприймають сексуальне насильство як норму. Указане відбувається ще й через стан алкогольного сп’яніння. До речі, в такому стані перебувають більше 90% ґвалтівників при вчиненні зґвалтування.

Соціальні за своїм змістом негативні обставини впливають на мотиви вчинення зґвалтування, серед яких сексуальний є хоча й не єдиним, але завжди основним, незалежно від того, чи повністю він усвідомлений, чи замаскований іншими мотивами – соціальними нашаруваннями (помсти, принижування тощо).

Щодо сфери біологічних чинників, то серед кримінологів існує позиція, згідно з якою однією з причин агресії, виникнення умислу на вчинення зґвалтування може бути підвищений рівня тестостерону в крові чоловіка, наявність психічних сексологічних відхилень, порушень статевого потягу, психологічних вад, особливостей тощо.

При вирішенні питання співвідношення соціального й біологічного в особистості злочинця, вважаємо, що сам факт учинення зґвалтування зумовлено соціальними, зокрема, соціокультурними чинниками.