Кримінологія: Загальна та Особлива частини

§3. Запобігання злочинам проти волі, честі та гідності особи

Запобігання злочинам проти волі, честі та гідності особи повинно здійснюватися як на загальносоціальному, так і спеціально-кримінологічному рівнях. Слід зазначити, що для реалізації заходів запобігання даним злочинам вже створена як система відповідних суб’єктів запобіжного впливу, так і належна нормативно-правова база.

Створені і діють нові спеціальні суб’єкти: Міжвідомча рада з питань сім´ї, ґендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання насильству в сім’ї та протидії торгівлі людьми при Кабінеті Міністрів України, координаційні органи по попередженню насильства в сім’ї при обласних державних адміністраціях, спеціальні підрозділи по боротьбі з торгівлею людьми в системі органів охорони правопорядку, Антитерористичний центр при Службі безпеки України та ін.

Прийняті наступні закони України: «Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді в Україні» (2000 р.), «Про психіатричну допомогу» (2000 р.); «Про охорону дитинства» (2001 р.), «Про соціальну роботу з дітьми і молоддю» (2001 р.), «Про попередження насильства в сім’ї» (2001 р.); «Про захист суспільної моралі» (2003 р.), «Про соціальні послуги» (2003 р.), «Про боротьбу з тероризмом» (2003 р.); «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю» (2004 р.), «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (2005 р.), «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» (2005 р.); «Про протидію торгівлі людьми» (2011 р.), «Про ратифікацію Угоди про співробітництво держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у боротьбі з торгівлею людьми, органами й тканинами людини» (2012 р.).

На рівні Кабінету Міністрів України також прийнято низку загальнодержавних документів: Державна цільова соціальна програма «Молодь України» на 2009-2015 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2009 р. № 41; Державна цільова соціальна програма подолання та запобігання бідності на період до 2015 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2001 р. № 1057; План заходів щодо формування громадянської культури та підвищення рівня толерантності у суспільстві, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 р. № 236-р; Основні напрями запобігання бездомності до 2017 року, затверджені Кабінетом Міністрів України від 13 березня 2013 р. № 162; Державна цільова соціальна програма підтримки сім’ї, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 р. № 341; План заходів з реалізації Національної стратегії профілактики соціального сирітства на період до 2020 року, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 травня 2013 р. № 419-р, та ін.

Реалізація вказаних законів і заходів, передбачених програмними документами, надасть можливість створити сприятливі умови для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку громадян, формування гармонійно розвиненої особистості, громадянина, здатного до повноцінної життєдіяльності в усіх сферах виробництва, науки, освіти і культури; підвищити матеріальний рівень народу і пом’якшити його стратифікацію, зменшити безробіття; подолати девальвацію загальнолюдських гуманістичних цінностей та правового нігілізму; зміцнити сім’ю, положення жінки в суспільстві, підвищити сексуальну культуру, удосконалити систему підготовки дітей, підлітків, молоді до сімейного життя; відродити традиційні, перевірені часом, форми організації дозвілля неповнолітніх і молоді, зменшити безпритульність і бездоглядність серед дітей; усунути чинники віктимізації населення та ін. А в цілому – забезпечити мир і злагоду у суспільстві, поважання прав, свобод і законних інтересів інших громадян.

У сфері запобігання торгівлі людьми зараз виконується вже четверта загальнодержавна програма – Державна цільова соціальна програма протидії торгівлі людьми на період до 2015 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2012 р. № 350.

Програмою на протязі 2012-2015 років передбачається реалізація низки завдань і заходів, виконання яких покладено як на центральні, так і місцеві органи виконавчої влади із залученням громадських організацій. Серед них, зокрема, передбачається:

– постійна співпраця з правоохоронними органами іноземних держав і міжнародними правозахисними організаціями, обмін інформацією з правоохоронними органами іноземних держав і міжнародними правозахисними організаціями з питань переслідування осіб, які вчиняють злочини, пов’язані з торгівлею людьми, або сприяють їх вчиненню, повернення в Україну осіб, що постраждали від торгівлі людьми, та/або встановлення статусу особи, що постраждала від торгівлі людьми;

– удосконалення законодавства та управління у сфері протидії торгівлі людьми, створення єдиної системи моніторингу у сфері протидії торгівлі людьми та оцінки ефективності заходів, що здійснюються на національному та регіональному рівні, розроблення та впровадження адміністративної звітності у сфері протидії торгівлі людьми;

– забезпечення провадження на належному рівні правоохоронної діяльності у сфері протидії торгівлі людьми, здійснення правоохоронних заходів щодо осіб, які вчиняють злочини, пов’язані з торгівлею людьми, або сприяють їх вчиненню;

– забезпечення підвищення професійного рівня: працівників органів державної влади, які здійснюють повноваження у сфері протидії торгівлі людьми, працівників соціальних служб, інших спеціалістів, професійна діяльність яких пов’язана з наданням допомоги особам, що належать до групи ризику або постраждали від торгівлі людьми;

– підвищення рівня обізнаності населення щодо сучасних проявів торгівлі людьми, а також засобів і методів, що використовуються торгівцями людьми, вироблення та розповсюдження соціальної реклами, виготовлення буклетів, плакатів тощо;

– розроблення і впровадження механізму залучення громадських організацій до надання соціальних та інших послуг, затвердження та впровадження стандартів надання соціальних послуг особам, що постраждали від торгівлі людьми;

– розроблення та здійснення соціального супроводження виконання спеціалізованих програм підтримки осіб, що постраждали від торгівлі людьми, зокрема з їх реабілітації, у тому числі: надання медичної допомоги, проведення консультацій психолога, надання освітніх послуг, послуг з працевлаштування, надання допомоги громадянам іноземних держав, особам без громадянства, що постраждали від торгівлі людьми, видача в установленому законодавством порядку дозволів на імміграцію громадянам іноземних держав або особам без громадянства, що постраждали від торгівлі людьми;

– проведення досліджень з метою виявлення нових викликів і тенденцій у сфері протидії торгівлі людьми та ін.

Виконання даної Програми дасть змогу: підвищити ефективність взаємодії органів державної влади, міжнародних, громадських організацій та інших юридичних осіб у сфері протидії торгівлі людьми; збільшити кількість виявлених злочинів у зазначеній сфері та випадків притягнення до відповідальності осіб, причетних до їх скоєння; забезпечити надання щороку комплексу послуг більш як 1200 особам, що постраждали від торгівлі людьми; підвищити рівень обізнаності населення у сфері протидії торгівлі людьми; підвищити професійний рівень спеціалістів, які надають допомогу особам, що постраждали від торгівлі людьми, здійснюють їх реабілітацію та соціальну реінтеграцію.