Кримінологія: Загальна та Особлива частини

§3. Запобігання насильницькій злочинності проти життя та здоров`я особи

З урахуванням криміногенних комплексів, які детермінують зазначені злочини, можна запропонувати такі основні напрями діяльності щодо спеціально-кримінологічного запобігання умисним вбивствам ітілесним ушкодженням: кримінологічна профілактика, відвернення злочинів та їх припинення.

Кримінологічна профілактика— діяльність різних суб’єктів боротьби знасильницькою злочинністю, спрямована на своєчасне відвернення виникнення криміногенно небезпечних явищ, їх обмеження, аякщо можливо, то йїх усунення та створення достатнього захисту ібезпеки особи від злочинних насильницьких посягань. Найважливішими профілактичними комплексами є: втручання укризові ситуації; зменшення практичних можливостей вчинення насильницьких злочинів; виховна та інформаційна робота серед населення; залучення громадськості до запобігання насильницьким злочинам; надання допомоги жертвам цих злочинів.

Втручання укризові ситуації припускає нейтралізацію ірозв’язання міжособистісних напружених конфліктів за допомогою набору спеціальних засобів діяльності суб’єктів запобігання насильницьким злочинам. Цей набір складається зтаких заходів:

– здійснення постійного соціального контролю за обстановкою усімейно-подружній сфері ісфері дозвілля шляхом виявлення мотивів криміногенної поведінки, постановки на профілактичний облік конфліктуючих осіб івироблення конкретних організаційно-управлінських, педагогічних, психологічних, правових засобів їх усунення або послаблення ступеня конфліктного напруження;

– орієнтація правоохоронних органів на превентивну роботу змолоддю;

– ефективне застосування Закону України «Про попередження насильства всім’ї»;

– обмеження практики застосування такого покарання, як позбавлення волі, ідоцільність заміни його альтернативними видами покарань;

– створення електронно-пошукової системи «Насильство» для обліку злочинів проти особи та централізованої автоматизованої системи обліку прикмет невпізнаних трупів;

– проведення паспортизації вулиць, майданів, парків, транспортних магістралей та інших місць масового перебування івідпочинку людей умістах, інших населених пунктах зметою виявлення іусунення несприятливих для охорони громадського порядку факторів;

– підвищення рівня уваги до поведінки акцентуйованих осіб іосіб зпсихічними аномаліями та ін.

Зменшення практичних можливостей вчинення насильницьких злочинів— це аспект кримінологічної профілактики, який передбачає вжиття заходів, що максимально ускладнювали бвчинення насильницьких злочинів угромадських місцях, на вулицях, угуртожитках, домоволодіннях тощо. Для цього потрібне: посилення патрулювання унаселених пунктах, містах, мікрорайонах, селах, особливо увечірні та нічні години; припинення перебування вУкраїні осіб без певних занять із інших країн, використання для цього відповідних адміністративно-правових норм; практикування комплексних оперативно-запобіжних заходів утих населених пунктах, де спостерігається складна криміногенна обстановка; посилення контролю за обігом зброї, боєприпасів, вибухових речовин, наркотиків, отрути; підвищення рівня боротьби зпияцтвом, наркоманією, що єнадійним способом запобігання злочинам проти життя іздоров’я особи.

Виховна та інформаційна робота серед населення може включати таку групу заходів: запровадження умасштабах країни кримінологічної поінформованості населення про стан злочинності, причини іумови вчинення насильницьких злочинів, особу злочинців іпотерпілих; запобіжні заходи іроль населення при їх здійсненні; пропагандистські заходи звикористанням засобів масової комунікації; розроблення програм навчання для різних верств населення засобам захисту від насильницьких посягань тощо.

Залучення громадськості до запобігання насильницьким злочинам. Широке залучення громадян усферу запобіжної діяльності передбачає розвиток правосвідомості ірозуміння єдності суспільних іособистих інтересів. Для цього потрібна тривала та добре організована робота зпоширення відповідних знань, створення нової системи громадських формувань, налагодження взаємодії та координації здержавними суб’єктами запобігання насильницьким злочинам, інші заходи.

Надання допомоги жертвам злочинів. Надання моральної підтримки іматеріальної допомоги громадянам, які потерпіли від насильницьких злочинів,— обов’язок правової держави. Тому заслуговують на увагу такі пропозиції: створення фонду відшкодування шкоди громадянам або їх представникам, які зазнали збитків від насильницьких злочинів; підвищення готовності громадян до самооборони; прийняття закону про надання допомоги жертвам насильницьких посягань тощо.

Запобігання насильницьким злочинам проти життя іздоров’я особи переноситься на ту стадію злочинної поведінки, яка характеризується виникненням злочинного наміру вчинити злочин або коли поведінка деяких осіб здатна його викликати. Основними запобіжними комплексами заходів єтакі:

– переорієнтація антисуспільних установок осіб (підвищення рівня інформаційного забезпечення суб’єктів запобігання насильницьким злочинам; зміна стереотипу поведінки, тобто цілеспрямований запобіжний вплив на осіб, які здатні до вчинення насильницьких злочинів або їх рецидиву; примирення конфліктуючих сторін та ін.);

– активні контрзаходи, які використовуються здебільшого на рівні індивідуального запобігання насильницьким злочинам проти особи (оперативне втручання упроцес розвитку злочинної поведінки; створення умов, які усували бабо утруднювали розвиток злочинної поведінки ісхиляли особу до добровільної відмови від її продовження, тощо).

Припинення злочинів. Усистемі спеціально-кримінологічного запобігання злочинам особливе місце посідає припинення розпочатих насильницьких злочинів на стадіях готування до злочину ізамаху на злочин. Активний захист особи повинен виходити не тільки від суб’єктів припинення злочинів, ай від самої особи. Устатті 36 КК України, де регулюються положення про необхідну оборону, зазначено, що необхідною обороною визнаються дії, вчинені зметою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, атакож суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної ідостатньої вданій обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.

Залежно від характеру злочинних дій ікриміногенної обстановки розрізняють такі комплекси заходів припинення насильницьких злочинів проти життя іздоров’я особи:

– організаційно-превентивний напрям припинення насильницьких злочинів (наприклад, створення спеціалізованих підрозділів, груп ворганах внутрішніх справ по боротьбі саме зтяжкою насильницькою злочинністю; вдосконалення кримінального ікримінально-процесуального права, атакож правозастосовної практики щодо посилення їх запобіжного ефекту та ін.);

– спонукальний напрям об’єднує різні заходи примушування осіб, які готуються до вчинення злочинів, до добровільної відмови від підготовки до вчинення злочину ізамаху на нього, від продовження злочинної поведінки івзагалі кримінальної діяльності;

– активна протидія розвитку злочинної діяльності інастанню тяжких її наслідків (постійний іефективний контроль за особами, які реально готуються до вчинення злочину проти життя іздоров’я особи); негайне вжиття заходів щодо забезпечення безпеки осіб, на життя іздоров’я яких готується замах; своєчасне запобігання груповим бійкам, кримінальним «розборкам», сходкам; оперативне припинення злочинної діяльності; затримання, арешт тощо.

Існують також інші напрями та заходи запобігання насильницьким злочинам, які випливають із законодавчих актів, комплексних цільових програм боротьби зі злочинністю, атакож науково-методичних публікацій.