Актуальні проблеми кримінального права

3.2.3. Особливості «покарання» юридичних осіб за кримінальним законодавством окремих країн

Якими є особливості покарання юридичних осіб за кримінальним правом зарубіжних держав можна подивитись на матеріалах дослідника Г. Хайне [7], який наголошує, що корпоративні санкції не повинні мати репресивну, знищуючу мету, а залишати юрособі можливість виправити свою поведінку в майбутньому і привести свою діяльність у відповідність до закону. Така позиція зрозуміла, бо руйнація підприємства — це робочі місця та утворення низки соціальних проблем при ліквідації цих робочих місць. Крім того, ця мета вимагає приведення кримінальних санкцій до юросіб у відповідність до інших галузей права, включаючи цивільне й адміністративне. Автор наводить такі види санкцій до юросіб:

1) грошові стягнення: зобов’язання перед судом; компенсація і відшкодування збитків; штраф; повна конфіскація. У деяких державах штраф, що накладається на компанію, обчислюється як багаторазовий штраф за правопорушення фізичних осіб. В одних державах встановлені штрафи від $1 до 20 млн, в інших — набагато нижче, наприклад, у Швейцарії до 5000 швейцарських франків, але за порушення антимонопольного законодавства штраф значно більший, а треті не визначають максимального розміру штрафу (Данія). Антимонопольне законодавство ЄС передбачає компроміс між фіксованим штрафом та інтересами підприємства шляхом установлення суми, виходячи з 10% обороту компанії в поточному році. У ФРН прокуратура іноді використовує можливості припинення розслідування, надані процесуальним правом (§ 153 КПК): провадження у справі припиняється, якщо корпорація висловить готовність до «взаємних поступок», наприклад, до загладжування шкоди або до грошових інвестицій у програми, що гарантують безпеку;

2) обмеження волі: призупинення деяких прав (Голландія, Фінляндія, Литва); заборона певної діяльності (Польща, Фінляндія, ЄС, Литва); регулювання випуску продукції (Голландія); усунення директора (ЄС); призначення довірчого керуючого (Голландія, Фінляндія); позбавлення ліцензії, заборона виконання певних дій, таких як участь у публічних заявках на підряд, випуск конкретних товарів, укладання контрактів, рекламна діяльність тощо; позбавлення наданих пільг, зокрема субсидій або податкових переваг (Франція, Голландія); закриття діяльності підприємства чи його окремих підрозділів (ЄС, Голландія, Литва); припинення діяльності підприємства (ЄС, Польща);

3) інші: попередження і догана, винесення рішення про відповідальність (ЄС); публікація судового рішення (Фінляндія, Голландія, Литва). Завдяки публікації судового рішення суспільство стає більш поінформованим і принцип чесної конкуренції діє краще, тому що корпорація піклується про збереження своєї репутації у засобах масової інформації.

До цього можна додати таке.

Згідно з КК Литви до юридичних осіб можуть бути застосовані такі покарання: 1) штраф (його максимальний розмір, порівняно з тим, що застосовується до фізичних осіб, є більшим у 33 рази); 2) обмеження діяльності (заборона займатися певними видами діяльності або зобов’язання закрити певні підрозділи) на строк від одного до 5 років; 3) ліквідація юридичної особи (суд зобов’язує її протягом певного строку припинити всю господарську, фінансову чи юридичну діяльність і закрити всі її підрозділи). Усі вони є основними покараннями. Суд також може оголосити про покарання через засоби масової інформації (статті 43, 47, 52, 53). Додатковим покаранням (засобом кримінального впливу), яке може бути застосоване до юридичної особи, є конфіскація майна (статті 67 і 72).

Покараннями, які можуть призначатись юридичній особі згідно з КК Естонії, є: 1) примусове припинення (у разі вчинення злочину І ступеня, яке призначається, якщо частиною діяльності юридичної особи стало вчинення злочинів); 2) грошове стягнення (у разі вчинення злочину II ступеня, воно ж може бути призначене юридичній особі також як додатковий вид покарання до примусового припинення); 3) штраф (у разі вчинення проступку) (статті 3, 4,44, 46, 47).

Серед покарань, передбачених Законом Польщі «Про відповідальність колективних суб’єктів за дії, заборонені під загрозою покарання», такі: 1) грошове покарання; 2) заборона заохочення чи рекламування власної діяльності, виробів, послуг тощо; 3) заборона користуватися дотаціями, субвенціями, іншими формами фінансової допомоги з публічних коштів; 4) заборона отримувати публічні замовлення; 5) заборона користуватися допомогою міжнародних організацій, членом яких є Польща;

1) заборона ведення певної діяльності; 7) опублікування вироку. Крім покарань застосовуються такі заходи, як конфіскація у різноманітних формах, обов’язок повернути майнову вигоду тощо.

Відповідно до статей 131³⁷ і 131³⁹ КК Франції за злочини і проступки до юридичних осіб можуть бути застосовані такі покарання: 1) штраф, розмір якого в п’ять разів більше розміру штрафу для фізичних осіб; 2) припинення діяльності; 3) поміщення під судовий нагляд; 4) заборона здійснювати певні види професійної чи громадської діяльності; 5) закриття всіх або одного чи кількох закладів цього підприємства, які слугували для вчинення інкримінованих діянь; 6) виключення з участі у договорах, що укладаються від імені держави; 7) заборона звертатися з публічним закликом до розміщення вкладів або цінних паперів; 8) заборона пускати в обіг певні чеки або користуватися кредитними картками; 9) конфіскація речі, яка слугувала або була призначена для вчинення злочинного діяння, або речі, яка одержана в результаті злочинного діяння; 10) афішування або поширення винесеного вироку. Якщо це передбачено законом, можуть бути призначені кілька з перелічених покарань одночасно, у т. ч. штраф і одне або кілька інших покарань.