Кримінологія

17.5. Основні напрями попередження організованої злочинності

Загальною соціальною основою попередження організованої злочинності та максимального обмеження можливостей для її функціонування і відтворення є подолання кризових явищ у країні: в економіці, політиці, суспільній ідеології та психології, соціальній сфері, правоохоронній діяльності. На цій основі перспективними є профілактичні заходи, пов’язані:

• з відновленням за допомогою служб соціального захисту населення, життєвої перспективи осіб, які її втратили у результаті безробіття, демобілізації, виходу у відставку і т. ін.;
• наданням фахівцям, стосовно яких є ризик їх вербування організованими злочинними структурами, альтернативи у професійній діяльності та її оплати;
• створенням служби, здатної реально контролювати доходи та їх законність; введенням ефективного порядку конфіскації доходів, здобутих злочинним шляхом, і придбаного майна;
• належною правовою регламентацією банківських та інших фінансових операцій;
• встановленням міждержавної співпраці на інформаційно-методичному рівні під час реалізації спільних операцій, зокрема у боротьбі з відмиванням коштів, отриманих злочинним шляхом;
• відновленням ефективного прикордонного і митного контролю по всьому периметру українського кордону;
• заходами соціального і правового контролю, які обмежують бізнес на кримінальних послугах тощо.

Своєрідною формою профілактики й обмеження можливостей функціонування та відтворення організованої злочинності є практика органів розслідування з використанням зарубіжного досвіду щодо:

• стимулювання позитивної посткримінальної поведінки рядових учасників організованих злочинних структур (“обмін” допомоги у розкритті організованої злочинної діяльності і викриванні її керівників на звільнення від кримінальної відповідальності або істотне її пом’якшення);
• впровадження агентів в оточення організованих злочинців для створення ситуації із захоплення останніх на місці злочину;
• притягнення керівників і активних учасників організованих злочинних структур у разі утруднення доведення здійснення ними тяжких злочинів і реальності загрози їх продовження до кримінальної відповідальності за менш тяжкі злочини.
  

Для проведення зазначених вище заходів слід забезпечити:

• чітку концептуальну і понятійну характеристику злочинності та боротьби з нею в сучасний період;
• достатню правову базу, спеціалізацію і підготовку кадрів, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю;
• достатнє ресурсне забезпечення, сучасну інформаційну базу;
• знання реального стану і тенденцій організованої злочинності, обґрунтовані прогнозні оцінки;
• удосконалення взаємодії та координації діяльності всіх правоохоронних органів у боротьбі з організованою злочинністю.