Кримінологія
16.6. Система заходів боротьби з корисливою злочинністю
Заходи попередження (профілактики) корисливих злочинів прийнято диференціювати на загальні, які нецілеспрямовано або об’єктивно впливають на криміногенні чинники цього роду злочинності, і спеціальні, які цілеспрямовано впливають на такі чинники.
Водночас як критерій для класифікації заходів боротьби з корисливою злочинністю використовують також їх належність до однорідної соціальної сфери. На основі цього критерію виокремлюють економічні, політичні, правові, психологічні, організаційні, технічні заходи боротьби з корисливою
ЗЛОЧИННІСТЮ.
Слід також ураховувати принципові відмінності національних, регіональних, локальних, об’єктних й індивідуальних заходів боротьби зі злочинністю. У цьому випадку можна розглядати рівень національних заходів.
Економічні заходи боротьби з корисливою злочинністю:
1) загальні:
а) подолання економічної кризи;
б) зниження рівня реальної інфляції до 2—4 % на рік;
в) зниження ступеня поляризації населення за рівнем доходів;
г) ресурсне забезпечення прожиткового мінімуму населення;
д) підтримка реального безробіття на рівні не вище 5—6 % працездатного населення;
2) спеціальні:
а) адекватне ресурсне забезпечення підрозділів правоохоронних органів по боротьбі зі злочинами у сфері економіки;
б) створення економічної основи державних позабюджетних фондів, що передбачає відособлене фінансування програм компенсації завданих збитків жертвам злочинів у сфері економіки.
Політичні заходи боротьби з корисливою злочинністю:
1) загальні:
а) забезпечення стабільності обмеженого державного управління майном і економічною діяльністю;
б) підтримка стійкої рівноваги державних і приватних інтересів в економіці;
в) обмеження корупції в органах державної влади і місцевого самоврядування, які займаються державним регулюванням економікою;
2) спеціальні:
а) розроблення державної стратегії боротьби з корисливою злочинністю;
б) визначення цілей і завдань боротьби зі злочинністю у сфері економіки у програмних документах політичних партій і Рухів;
в) забезпечення державної підтримки розвитку недержавних інститутів боротьби зі злочинністю у сфері економіки в цілому й за окремими її видами.
Правові заходи боротьби з корисливою злочинністю:
1) загальні:
а) усунення суперечностей у правовому регулюванні власності, економічної діяльності та служби в комерційних, інших організаціях;
б) заповнення прогалин у правовому регулюванні окремих видів економічних відносин (наприклад, відносини власності на землю);
2) спеціальні:
а) внесення змін і доповнень у кримінальне законодавство в частині, що стосується вдосконалення норм про відповідальність за злочини проти власності у сфері економічної діяльності (наприклад, встановлення нормативних визначень великого збитку і великого розміру стосовно тих злочинів у сфері економічної діяльності, для яких кількісний зміст таких ознак не встановлений);
б) усунення термінологічної неузгодженості цивільного, адміністративного, митного, податкового і кримінального законодавства;
в) розроблення і прийняття офіційного тлумачення норм про відповідальність за злочини у сфері економіки;
г) вдосконалення правового регулювання діяльності підрозділів правоохоронних органів, що здійснюють боротьбу з окремими видами злочинів у сфері економіки;
д) нормативне врегулювання механізму компенсації збитків, заподіяних жертвам злочинів у сфері економіки.
Психологічні заходи боротьби із корисливою злочинністю:
1) загальні:
а) виховання поваги до законодавчих настанов у сфері економіки;
б) формування ідеалів чесного підприємництва;
в) формування довіри населення до державної економічної політики;
г) виховання негативного ставлення до ухилення від сплати податків;
2) спеціальні:
а) інформування населення про стан правового регулювання відповідальності за корисливі злочини;
б) виховання солідарності населення з кримінально-правовими заборонами відносно суспільно небезпечної економічної поведінки;
в) інформування про негативні наслідки порушення кримінально-правових заборон у сфері економіки;
г) інформування про заходи профілактики окремих видів корисливих злочинів;
д) інформування про способи легального захисту прав, порушених у результаті здійснення корисливих злочинів;
е) демонстрація позитивних результатів попередження і припинення окремих видів корисливих злочинів.
Організаційні заходи боротьби з корисливою злочинністю:
1) загальні: розроблення і впровадження нових соціальних технологій, які об’єктивно перешкоджають здійсненню корисливих злочинів (забезпечення “прозорості” державного бюджету, оголошення рейтингів вільних від корупції сфер державного управління окремими секторами економіки; галузева паспортизація суб’єктів економічної діяльності та ін.);
2) спеціальні:
а) кримінологічна експертиза економічного законодавства;
б) створення системи моніторингу кримінології всіх галузей економіки;
в) розроблення спеціалізованих програм (планів) або розділів таких програм боротьби з окремими видами корисливих злочинів;
г) оптимізація системи підрозділів правоохоронних органів, що здійснюють боротьбу з окремими видами корисливих злочинів;
д) удосконалення механізму взаємодії вітчизняних і закордонних правоохоронних органів, що здійснюють боротьбу з корисливими злочинами транснаціонального характеру.
Технічні заходи боротьби з корисливою злочинністю:
1) загальні:
а) розроблення та впровадження технічних засобів, які забезпечують персоніфікований доступ до майна, виробництва, розподілу і споживання товарів та послуг;
б) створення технологій у промисловості, сферах надання послуг і споживання, які об’єктивно перешкоджають вилученню майнових цінностей або використанню їх не за призначенням;
2) спеціальні:
а) створення спеціалізованого програмного забезпечення підтримання та прийняття управлінських рішень у сфері боротьби з окремими видами корисливих злочинів;
б) створення автоматизованих інформаційно-пошукових систем стосовно вирішення завдань виявлення і кваліфікації окремих видів корисливих злочинів;
в) розроблення і впровадження організаційно-технічного забезпечення швидкої фіксації слідів неочевидних корисливих злочинів.