Кримінологія

16.2. Класифікація корисливих злочинів

За кримінологічною характеристикою корисливі злочини поділяються на такі відносно однорідні групи.

  1. Ненасильницькі, таємні та ті, що вчинюються шляхом обману, посягання на чужу власність. Це крадіжки, шахрайство, спричинення майнових збитків шляхом обману і зловживання довірою, самовільне використання транспортних засобів, машин або механізмів, порушення правил користування енергією або газом у побуті, привласнення знайденого майна або майна, яке випадково опинилось у винного.
  2. Розкрадання державного або колективного майна шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем, а також крадіжки, вчинені на виробництві або в торгівлі, на транспорті з використанням легального доступу до викраденого майна.
  3. Майнові посадові злочини, вчинені з корисливих мотивів, але без ознак розкрадання: отримання хабара, зловживання службовим становищем, господарські злочини, які скоєні посадовцями, а також злочини проти правосуддя і військові злочини.
  4. Умисні корисливі господарські злочини, а також ті, які посягають на громадську безпеку та інші державні інтереси: фальшивомонетництво, контрабанда, порушення валютного законодавства, наркобізнес, інші подібні правопорушення, які умовно називаємо “злочинними промислами”. їх відмінність від інших економічних злочинів полягає, по-перше, в тому, що вони вчинюються поза посадовою або іншою службовою діяльністю винних осіб (хоча їх поєднання із посадовими злочинами — не рідкість), по-друге, їх об’єктивна сторона не містить ознак розкрадань.
  5. Насильницька корислива злочинна діяльність: розбій, грабіж, вимагання, корисливе вбивство, а також бандитизм, що, як правило, пов’язаний з корисливими майновими посяганнями.

Усі види корисливої злочинної діяльності крім посадових розкрадань (група 2) й інших економічних посадових злочинів (Група 3) можуть перетворитися на професію і за цією ознакою виокремлюється професійна злочинність. До основних ознак кримінального професіоналізму стосовно корисливих злочинів належать:

1) наявність стабільного доходу від злочинної діяльності, який є для винного єдиним, основним або додатковим (тобто заняття злочинною діяльністю у вигляді промислу);

2) систематичне вчинення злочинів;

3) відносна спеціалізація злочинної активності (найбільш характерна для вчинення кишенькових крадіжок, картярського шахрайства, організованого вимагання, фальшивомонетництва, контрабанди зброї, наркотичних засобів, антикваріату і деяких інших злочинів);

4) відносна стабільність результатів злочинної діяльності;

5) відносна невразливість від кримінального переслідування;

6) наявність особливої мови і традицій (характерно не лише для традиційних, а й для нових форм корисливих злочинів, наприклад, шахрайства з використанням комп’ютерів тощо)

Усі п’ять різновидів корисливих злочинів досить часто вчинюються організованими групами. За цією підставою до цієї кримінологічної класифікації належить і організована злочинність.