Кримінологія
10.1. Поняття та мета кримінологічного прогнозування
Управління соціальними процесами, планування діяльності правоохоронних органів та інших суб’єктів попередження злочинності як необхідний елемент включають прогнозування, сутність якого полягає у виявленні та передбаченні об’єктивних тенденцій розвитку. Однак пророкувати розвиток тих чи інших явищ у майбутньому може не кожен, а тільки особи, що вміють збирати і систематизувати інформацію, вибирати з неї те, що може стати основою для розв’язання поставлених завдань. Скажімо, відомий такий історичний приклад. Ще до приходу А. Гітлера до влади у швейцарській пресі з’явилися статті, в яких зазначалися точний час і місце нападу Німеччини на Польщу, а також початок Другої світової війни. Німецькі спецслужби викрали автора — швейцарського журналіста — і спробували випитати в нього джерела інформації. Але журналіст зумів довести, що він аналізував не шпигунські повідомлення, а німецьку партійну пресу. Тобто здатність людини аналізувати допомагає багато чого визначити. Однак для цього крім здібностей необхідні знання з багатьох наук, насамперед історії, соціології, психології, кримінології і т. ін. У цьому випадку йдеться про кримінологічне прогнозування, тобто прогнозування злочинності.
Аналізуючи будь-яке суспільне явище, у тому числі кримінологічне, в процесі його розвитку, у ньому завжди можна знайти залишки минулого, основи сьогодення і зачатки майбутнього. Злочинність як окреме діяння, трансформація соціально поблажливої поведінки в суспільно небезпечну формується сьогодні, має глибокі корені в минулому і визначає (певною мірою) можливе майбутнє. Необхідно навчитися відбирати передбачувані варіанти майбутнього, що закономірно випливають із минулого і сьогодення та погоджуються з майбутнім. Це непросто, але у певних межах і на відповідному рівні теоретичної підготовки та практичного досвіду можливо.
Кримінологічний прогноз (передбачення, пророкування) — це ймовірне, науково обґрунтоване судження про майбутній стан злочинності, її детермінанти і можливості впливу на неї у певний період.
Сам процес одержання, оброблення й аналізу необхідної для прогнозу інформації називають прогнозуванням.
У кримінологічному прогнозуванні слід використовувати:
а) статистичні дані та результати вибіркових досліджень не менше ніж за 10 попередніх років, що характеризують стан і тенденції соціальних процесів, стійко й інтенсивно впливають на злочинність: демографічні, економічні, політичні, соціально-психологічні, організаційно-управлінські тощо; б) дані щодо зміни стану і тенденцій цих процесів на прогнозований період; в) статистичні дані та результати вибіркових досліджень, що характеризують не менше ніж за 10 попередніх років стан і тенденції “фонових явищ” злочинності; г) статистичні дані і результати вибіркових досліджень, що характеризують не менш ніж за 10 попередніх років стан і динаміку злочинності в цілому і за видами, за контингентом злочинців, територіальним поділом, об’єктами зазіхання, мотивацією і способами тощо; д) статистичні дані та результати вибіркових досліджень, що характеризують обсяг, структуру, результати, тенденції практики вжиття заходів профілактики і кримінально-правових заходів за той самий період; е) дані щодо передбачуваних на прогнозований період змін у правовому регулюванні, організації та ресурсному забезпеченні боротьби зі злочинністю, їх вплив на стан злочинності, що відбулися за 10 попередніх років; є) дані щодо стану та тенденцій громадської думки на момент підготовки прогнозу про зіставлення даних за один — три попередні роки; ж) дані щодо нових видів злочинів, форм і способів злочинних дій; з) дані щодо злочинів, які мають міжрегіональний характер; и) інформацію щодо стану та прогнозів злочинності, боротьби з нею в суміжних регіонах і державах.
Мета кримінологічного прогнозування — визначення умов (соціальних явищ, процесів, спрямованості кримінальної політики і т. ін.), за яких стали б можливими позитивні зміни стану злочинності. Водночас кримінологічне прогнозування дає змогу вчасно нейтралізувати чи послабити дії низки криміногенних детермінант, вжити найбільш ефективні профілактичні чи інші заходи впливу на злочинність з урахуванням можливої небезпеки її наслідків у майбутньому (своєрідне “попередження”).
Від кримінологічного прогнозування не слід очікувати точних даних про кількість можливих злочинів, детальної характеристики передбачуваного діяння конкретної особи, точних строків криміналізації чи декриміналізації діянь. Мета кримінологічного прогнозування полягає не в одержанні точних кількісних й інших показників, а у виявленні можливих тенденцій і закономірностей розвитку злочинності, поведінки конкретних осіб чи настання інших кримінологічних процесів.
Прогнози злочинності головним чином відповідають на питання, як можуть змінюватися її показники залежно від передбачуваних змін усієї сукупності причин і умов, що в основному її визначають.