Кримінологія

4.2. Соціальне і біологічне в особі злочинця

Соціальне та біологічне в особі злочинця — питання дискусійне протягом розвитку кримінології. Для його вирішення треба гранично конкретизувати саму проблему, а саме: яку галузь біології має на увазі дослідник, який наполягає на біологічних властивостях злочинця як вирішальних: антропологію, генетику, біохімію. При цьому не можна плутати біологію з психологією і психіатрією. Необхідно вирішувати питання лише на статистично достовірному та репрезентативному матеріалі, дотримуючись методу контрольної групи.

Людина — біосоціальна система. Особа людини соціальна. Власне біологічні чи психіатричні властивості без взаємодії з умовами виховання і ситуацією діяння кримінологічно нейтральні. Деякі з них у взаємодії з криміногенними умовами можуть стати криміналізуючими психолого-психіатричними факторами, що полегшують вчинення злочинів і спрямовують поведінку людини у певне русло, найчастіше у насильницько-сексуальне. Так, генетичні аномалії можуть утворити органічну основу психічних відхилень, а останні, взаємодіючи з криміногенними умовами, підсилюють і орієнтують злочини. Вже давно помічена статистично стабільна та достовірна залежність агресивних злочинів від деяких психічних аномалій.

До психічних аномалій (граничних станів), що мають враховуватися під час профілактики, належать психопатія, алкоголізм, наркоманія, слабоумство у формі дебільності, що не виключає осудності, травми центральної нервової системи.

Стосовно психологічних властивостей особи, її правової, трудової, цивільної психології, потреб, інтересів і мотивації, то вони не належать до психічних чи інших генетичних, психофізіологічних детермінантів.

Таким чином, за обліку біологічних особливостей осіб, які вчиняють злочини, можна повніше розкривати механізм злочинної поведінки, що допомагає відповісти на запитання, чому ця поведінка набуває тих чи інших конкретних форм. Однак важко не помітити, що в осудних осіб первинними і визначальними в механізмі злочинної поведінки є соціальні якості, специфіка соціального середовища і соціального розвитку.