Кримінальне право України (Загальна частина)

§ 1. Поняття й ознаки покарання за кримінальним правом України

Покарання, відповідно до ч. 1 ст. 50 КК України, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчинені злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Ознаки кримінального покарання:

1. Є заходом примусу. КК визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили. Застосування кримінального покарання до осіб, які вчинили злочини, є тим засобом, завдяки якому здійснюється вплив на поведінку людей, — засобом, що примушує до законослухняної поведінки.

2. Покарання застосовується від імені держави та обов’язково за вироком суду. Відповідно до ст. 3 Конституції України утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Конституція України (ст. 124) закріплює, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, а судові рішення саме й ухвалюються судами іменем України.

3. Кримінальне покарання застосовується до особи, визнаної винною у вчиненні злочину. Це положення кримінального закону закріплено у ст. 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Ці конституційні положення відображені у ч. 2 ст. 2 КК і ст. 3, де сказано, що злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, а застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.

4. Покарання призначається відповідно до переліку його видів (ст.ст. 51-64 КК України); 

5. Кримінальне покарання полягає в обмеженні прав і свобод засудженого — це кара за вчинений злочин.

6. Кримінальне покарання полягає в негативній оцінці за вчинений злочин з боку держави.

7. Покарання тягне за собою судимість. Судимість — це певний правовий статус, пов’язаний з правообмеженнями особи, несприятливими наслідками для неї на певний строк, визначений у законі.

8. Покарання несе персоніфікований характер. Ніхто інший не може бути покараний, крім винної особи.