Кримінальне право України (Загальна частина)

§ 1. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності

Звільнення від кримінальної відповідальності можна визначити як відмову держави в особі компетентного органу (суду) від державного осуду дій особи, яка вчинила злочин у випадках, передбачених в законі.

Звільнення від кримінальної відповідальності як самостійний інститут кримінального права характеризується такими особливостями.

Перша особливість полягає в тому, що будь-який вид звільнення від кримінальної відповідальності може бути застосований до особи, в діях якої містяться ознаки складу злочину.

Друга особливість даного інституту торкається підстав застосування різних видів такого звільнення.

Під підставами застосування такого звільнення слід розуміти ті об’єктивно існуючі обставини, які характеризують вчинене діяння та його виконавця, наявність яких тягне застосування того чи іншого виду звільнення. Тому не можна вважати підставою звільнення склад злочину, оскільки наявність складу злочину в діях особи є підставою для виникнення кримінальної відповідальності, а не для звільнення від неї.

Підставами такого звільнення слід визнати вчинення злочину вперше (ст. 45-48 КК України), невеликої (ст. 45-48 КК України) та середньої тяжкості (ст. 47-48 КК України), поведінку особи (щире покаяння, усування заподіяної шкоди тощо (ст. 45-47 КК України) та відсутність необхідності в застосуванні до особи, яка вчинила такий злочин, примусового виправлення шляхом застосування покарання.

Третя особливість стосується того, що звільнення від кримінальної відповідальності (крім звільнення на підставі закону України про амністію чи акту помилування) здійснюється виключно судом.

Четверта особливість полягає в тому, що за своїм змістом інститут звільнення особи від кримінальної відповідальності означає відсутність відносно неї обвинувального вироку суду, а тому така особа судимою не вважається.

Звільнення від кримінальної відповідальності не свідчить про виправдання особи. У даному випадку КК виходить із встановлення факту вчинення особою кримінально караного діяння, а тому вказані в розділі ІХ Загальної частини КК підстави звільнення від кримінальної відповідальності визнаються нереабілітуючими.

Класифікація видів звільнення від кримінальної відповідальності може бути проведена за такими підставами:

Залежно від того, правом чи обов’язком суду є звільнення особи від кримінальної відповідальності, виділяють два види такого звільнення:

а) Обов’язкове, тобто таке, що зобов’язує суд звільнити особу від кримінальної відповідальності (наприклад, після закінчення строків давності, при спеціальних видах звільнення, примиренні з потерпілим, дійовому каятті).

б) необов’язкове (факультативне) - це звільнення, передбачене ст. 47 КК України (передача на поруки) і ст. 48 КК України (зміна обстановки), при якому суд має право, але не зобов’язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності.

2) Звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути безумовним і умовним.

а) безумовним звільнення буде тоді, коли особа звільняється від кримінальної відповідальності остаточно, безповоротно.

б) умовним є тільки один вид звільнення від кримінальної відповідальності, а саме: звільнення від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки колективу підприємства, установи чи організації (ст. 47 КК України).

Залежно від того, на підставі якого правового акту здійснюється звільнення від кримінальної відповідальності, розрізняють звільнення:

• у випадках, передбачених КК;

• на підставі Закону України про амністію;

• на підставі Указу Президента У країни про помилування.

Звільнення від кримінальної відповідальності слід відрізняти від

звільнення від покарання за наступними підставами:

- якщо при звільненні від кримінальної відповідальності обвинувальний вирок не виноситься, тоді як від покарання винний звільняється тільки на його основі;

- звільнення від кримінальної відповідальності можливе тільки на стадіях попереднього розслідування і судового розгляду, але до винесення судом обвинувального вироку;

- звільнення особи від покарання можливе тільки після винесення їй обвинувального вироку;

- звільнення від кримінальної відповідальності та звільнення від покарання передбачено різними розділами Загальної частини КК.