Кримінальне право України (Загальна частина)

§9. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації

Згідно з ч. 1 ст. 43 КК України не є злочинним вимушене заподіяння певної шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження чи розкриття їхньої злочинної діяльності.

Умови заподіяння шкоди:

1) суб’єкт заподіяння шкоди;

2) об’єкт заподіяння шкоди;

3) характер дії (бездіяльності);

4) межі заподіяння шкоди.

Суб’єкт заподіяння шкоди . Це лише особи, які відповідно до чинного закону виконують спеціальне завдання в складі організованої групи або злочинної організації. До них належать: 1) негласні працівники оперативних підрозділів або особи, які співробітничають з ними, що проникли до злочинної групи (п. 8 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»); 2) штатні і позаштатні негласні працівники спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, введені під легендою прикриття в організоване злочинне угруповання (ст. 13 ч. 3 Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»); 3) учасники організованих злочинних угруповань, залучені до співробітництва спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю (ст. 14 цього Закону) .

Об’єкт заподіяння шкоди — інтереси особи, суспільства, держави, що охороняються кримінальним законом (наприклад, недоторканність громадянина, його власність, громадська безпека, порядок управління, державна таємниця тощо).

За своїм характером дії (бездіяльність) особи, яка заподіює шкоду в складі організованої групи або злочинної організації, повинні збігатися з ознаками якогось злочину, за винятком передбачених в ч. 2 ст. 43 КК України (наприклад, особа може вчинити крадіжку, вимагання, завдати потерпілому побої тощо).

Межі заподіяння шкоди визначаються ч. 2 ст. 43 КК України. Особа може, беручи участь у злочинній організації, заподіяти будь-яку шкоду, тобто навіть вчинити злочин (наприклад, заподіяти потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження або брати участь у контрабанді, у розкраданні чужого майна тощо). Виняток становлять вчинення: тяжкого умисного злочину, пов’язаного зі спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому або настанням інших тяжких або особливо тяжких наслідків (загибель людей, екологічне забруднення значних територій тощо).

Відповідальність за перевищення меж заподіяння шкоди: особі не може бути призначене покарання у вигляді довічного позбавлення волі. Якщо такій особі призначається позбавлення волі на певний строк, то його розмір не може перевищувати половини максимального строку позбавлення волі, передбаченого законом за цей злочин (ч. 3 ст. 43 КК України).

Рекомендована література

1. Кримінальний кодекс України // Кримінальний кодекс України. Кримінально-процесуальний кодекс України. Кримінально-виконавчий кодекс України. - К.: Істина. - 2004. - 440 с. - С. 5-168. - Розділ УШ.

2. Закон України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 року № 565- XII // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, № 4, ст. 20.

3. Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18 лютого 1992 року № 2135-ХП // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, № 22, ст.303.

4. Закон України “Про Службу безпеки України” від 25 березня 1992 року № 2229-ХП // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, № 27, ст.382.

5. Закон України “Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині” від 16 липня 1999 року № 1007-ХГУ // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, № 41, ст.377.

6. Андрушко П. П. Про поняття та види обставин, що виключають суспільну небезпеку чи протиправність діяння // Вісн. Київ. ун-ту. Юрид. науки. — Вип. 26. — К., 1985.

7. Баулин Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния. - Харьков: Основа, 1991. - 360 с.

8. Баулин Ю.В. Основания, исключающие преступность деяния. - К.: УМКВО, 1989. - 48 с.

9. Баулин Ю.В. Уголовно-правовые проблемы учения об обстоятельствах исключающих преступность (общественную опасность и противоправность) деяния. - Автореф. дисс. докт. юрид. наук. - Харьков, 1991. - 41 с.

10. Володарський В. Проблемні питання необхідної оборони // Право України. - 1998. - № 11. - С. 118-122.

11. Діденко В. П. Обставини, що виключають злочинність діяння: Лекція. — К., 1993.

12. Дячук С. Юридична природа виконання наказу // Право України. — 1999. — № 4.

13. Дячук СІ. Виконання наказу чи розпорядження у кримінальному праві (основні поняття, проблеми кваліфікації, удосконалення законодавства). - К.: Атіка, 2001. - 176 с.

14. Загородня Г., Ільковець Л. Право на необхідну оборону // Право України. — 1992. — № 6.

15. Кириченко В.Ф. Основные вопросы учения о необходимой обороне в советском уголовном праве. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1948. - 105 с.

16. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. професорів М.І.Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація. - Київ- Харків: Юрінком Інтер-Право, 2004. - 416 с. - С. 247-282.

17. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І.Мельника, М.І.Хавронюка. - К.: Каннон, А.С.К., 2002. - 1104 с. - С. 115 - 130.

18. Осадчий В. I. Необхідність внесення змін в умови і межі застосування працівниками міліції вогнепальної зброї, спеціальних засобів і заходів фізичного впливу // Наук. вісник УАВС. — 1997. — Вип. 1.

19. Підкоритова Л. Кваліфікація перевищення меж заподіяння шкоди злочинцю при його затриманні // Право України. - 1999. - № 8.-С. 65-67.

20. Побегайло Э.Ф., Ревин В.П. Необходимая оборона и задержание преступника в деятельности органов внутренних дел. - М.: Академия МВД СССР, 1987. - 67 с.

21. Побегайло Э.Ф., Ревин В.П. Правомерность действий сотрудников органов внутренних дел и граждан при необходимой обороне и задержании преступника. - Брянск, 1988. - 62 с.

22. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 р. “Про судову практику у справах про необхідну оборону” // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах. - Х.: Одіссей, 2003. - 432 с. - С. 33-36.

23. Слуцкий И.И. Обстоятельства, исключающие уголовную ответственность. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. - 118 с.

24. Шаповалов Б. Б. Правові основи застосування вогнепальної зброї працівниками міліції // Наук. вісник УАВС. — 1997. — Вип. 1.