Кримінальне право України (Загальна частина)

§ 1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння

Інколи громадяни, а також службові особи вимушені здійснювати вчинки, котрі за своїми зовнішніми ознаками збігаються з тим або іншим злочинним діянням (наприклад, з убивством, знищенням майна, перевищенням влади тощо), які не є кримінально протиправними, а навпаки, визнаються правомірними. У науці такі вчинки називаються обставинами, що виключають суспільну небезпечність і протиправність, або, інакше кажучи, злочинність діяння.

У VIII розділі Загальної частини КК України передбачені такі види обставин, що виключають злочинність діяння, — це:

необхідна оборона (ст. 36);
уявна оборона (ст. 37);
затримання особи, якавчинила злочин (ст. 38);
крайня необхідність (ст. 39);
фізичний або психічний примус (ст. 40);
виконання наказу або розпорядження (ст. 41);
діяння, пов’язане з ризиком (ст. 42);
виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 43).

Ознаки обставин, що виключають злочинність діяння:

всі вони являють собою свідомі і вольові вчинки людини у формі дії (наприклад, необхідна оборона) чи бездіяльності (наприклад, ненадання допомоги під час виконання наказу). Подібні вчинки, проте, можуть бути виправдані лише в тому разі, якщо вони спричинені винятковими подіями, процесами або діями, тобто певними підставами, що й обґрунтовують необхідність таких учинків;
зовнішня подібність (збіг) фактичних, видимих, об’єктивних ознак здійсненого вчинку і відповідного злочину (наприклад,
позбавлення життя за необхідної оборони збігається із зовнішніми ознаками вбивства, а застосування зброї працівником міліції під час затримання небезпечного злочинця — з видимими ознаками перевищення влади тощо);
обставини, що розглядаються, мають незлочинний характер, їм властива правомірність заподіяння шкоди. Така правомірність ґрунтується або на суб’єктивному праві, або на юридичному обов’язку, або на владних повноваженнях. Тому зазначені обставини закріплено не тільки в КК, а й в інших законодавчих актах (наприклад, законах України «Про міліцію», «Про Службу безпеки України», «Про оперативно-розшукову діяльність», в адміністративних та інших законах). До обставин, передбачених іншими законодавчими актами, належать виконання професійних обов’язків, виконання службового обов’язку, застосування сили, спеціальних засобів, зброї тощо;
ці обставини є суспільно корисними, тобто такі, що відповідають інтересам особи, суспільства або держави. Водночас це не виключає того, що в деяких випадках такі вчинки можуть і не бути суспільно корисними (наприклад, перевищення меж необхідної оборони). У цьому разі вони визнаються соціально допустимими (прийнятними);
кримінально-правові наслідки полягають у тому, що вчинення таких діянь, якщо вони відповідають приписам закону, виключає кримінальну відповідальність особи за заподіяну шкоду.

Значення наявності цих обставин у КК полягає в тому, що вони:

1) чітко розрізняють злочинний прояв від правомірного діяння, яке схоже на нього, а отже, забезпечують законність і справедливість рішення відносно поведінки конкретної особи, що не завжди очевидно;

2) сприяють підвищенню правової активності та правової свідомості громадян і службових осіб, які потребують законодавчих гарантій своєї захищеності в разі завдання ними шкоди під час здійснення свого права або виконання службових чи громадських обов’язків;

3) мають важливе профілактичне значення.

Отже, обставини, що виключають злочинність діяння, — це передбачені КК, зовнішньо схожі зі злочинами суспільно корисні (соціально прийнятні) і правомірні вчинки, які здійснені за наявності певних підстав і виключають злочинність діяння, а тим самим і кримінальну відповідальністю особи за завдану шкоду.