Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК (ч.1 ст. 32 КК України). Законодавець також визначає повторним вчинення двох або більше злочинів і у випадках, передбачених різними статтями, коли це прямо встановлено в Особливій частині КК.

Ознаки повторності :

  • особою (групою осіб) вчинено два або більше самостійних одиничних злочинів;
  • одиничні злочини, що утворюють повторність, вчиняються неодночасно, тобто віддалені один від одного певним проміжком часу;
  • для повторності не має значення була або не була особа засуджена за раніше вчинений нею злочин;
  • повторність виключається, якщо за раніше вчинений злочин особа була звільнена від кримінальної відповідальності, закінчилися строки давності або на цей злочин поширилася амністія чи за нього була погашена або знята судимість.

Види повторності:

- повторність злочинів, не пов’язана з засудженням винного за раніше вчинений ним злочин;

- повторність злочинів, пов’язана з засудженням винного за раніше вчинений ним злочин (рецидив);

Повторність, не пов’язана з засудженням за раніше вчинений злочин (фактична повторність) має два види:

  • повторність тотожних злочинів, (наприклад, ч. 2 ст. 185 КК України крадіжка вчинена повторно);
  • повторність однорідних злочинів (примітка до ст. 185 КК України відповідно до її змісту шахрайство наприклад, вважається повторним, якщо йому передувало вчинення крадіжки, грабежу, розбою, тощо). Відмежування повторності від суміжних понять Повторність тотожних злочинів і продовжувані злочини. Продовжуваний злочин як одиничний злочин характеризується тим, що складові його діяння, об’єднані єдиним злочинним наміром, спрямовані до загальної мети. При повторності ж тотожних злочинів має місце не єдиний, одиночний злочин, а множинність злочинів, де кожне окреме діяння не має з іншими того фактичного зв’язку, який властивий тотожним діянням у продовжуваному злочині, тобто не має єдності злочинного наміру і загальної мети їх вчинення.