Кримінальне право України (Загальна частина)

§ 6. Добровільна відмова від вчинення злочину та її відмінність від дійового каяття

Згідно з ч.1. ст.17 КК України, добровільною відмовою є остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця.

Як видно з цього визначення, добровільна відмова передбачає: 1) добровільність; 2) закінченість припинення попередньої діяльності; 3) наявність у особи усвідомлення того, що злочин нею може бути закінчено, доведено до кінця.

1. Добровільна відмова передбачає добровільне припинення злочинної діяльності за власною волею особи, за ініціативою інших осіб, але при цьому кінцеве рішення про припинення попередньої злочинної діяльності приймає сам суб´єкт.

2. Закінченість відмови передбачає безповоротність прийняття рішення про припинення попередньої злочинної діяльності. При добровільній відмові злочин припиняється на стадіях попередньої злочинної діяльності, тобто на стадіях готування і замаху.

Добровільна відмова при готуванні можлива завжди. Достатньо, щоб особа утрималася від наступних злочинних дій, тобто достатньо, щоб добровільна відмова виразилась у бездіяльності особи щодо вчинення подальших підготовчих дій до вчинення злочину.

На стадії незакінченого замаху на злочин добровільна відмова можлива також у всіх випадках. При закінченому замаху на злочин добровільна відмова можлива, але далеко не завжди. Вона можлива, коли між діями особи, спрямованими на вчинення злочину, і злочинними наслідками є певний розрив (проміжок) у часі, протягом якого розвивається причинний зв´язок, і особа може втручатися своїми активними діями в розвиток такого причинного зв´язку і не допустити настання цих наслідків, попередити їх настання.

3. Третя ознака добровільної відмови полягає в тому, що при добровільній відмові необхідно встановити, що особа усвідомлювала можливість довести злочин до кінця.

Наслідки добровільної відмови: 1) добровільна відмова - це обставина, яка звільнює особу від кримінальної відповідальності; 2) у ряді випадків у діях, вчинених особою до добровільної відмови, можуть міститись ознаки іншого закінченого складу злочину (наприклад, особа викрала пістолет для вбивства, але потім добровільно відмовилася від вчинення вбивства). У даному випадках особа підлягає кримінальній відповідальності тільки за закінчений злочин, який було вчинено нею до добровільної відмови.

Добровільну відмову належить відрізняти від дійового каяття:

1) дійове каяття - це активна діяльність по усуненню

наслідків злочину. На відміну від добровільної відмови, дійове каяття може мати місце і тоді, коли злочин вже закінчено;

2) дійове каяття завжди активна дія, а добровільна відмова може виражатись і в пасивній поведінці особи;

3) дійове каяття можливе і при вчиненні необережних злочинів, і при вчиненні злочинів з непрямим умислом, а добровільна відмова тільки при вчинені діяння з прямим умислом;

4) добровільна відмова - це обставина, яка звільняє особу від кримінальної відповідальності у зв´язку з відсутністю в її поведінці складу злочину, дійове ж каяття, як правило, пом´якшує відповідальність, за винятком підстави, передбаченої в ст. 45 КК України (в разі вчинення особою вперше злочину невеликої тяжкості, така особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям).

Рекомендована література

1. Кримінальний кодекс України // Кримінальний кодекс України. Кримінально-процесуальний кодекс України. Кримінально-виконавчий кодекс України. - К.: Істина. - 2004. - 440 с. - С. 5-168.

2. Кримінальний кодекс України: укр., рос., анг. м. / Відп. ред.; передм. акад. НАН України Ю.С.Шемшученка. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2002. - 584с.

3. Козлов А.П. Учение о стадиях преступления.- СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. - 353 с.

4. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / М.І.Бажанов, Ю.В.Баулін, В.І.Борисов та ін.; За ред. професорів М.І.Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація. - Київ-Харків: Юрінком Інтер-Право, 2002. - 416 с.

5. Кримінальне право України: Заг. частина: Підручник / Александров Ю.В., Антипов В.І., Володько М.В. та ін.; Відп. ред. Кондратьєв Я.Ю.; Наук. ред. Клименко В.А. та Мельник М.І. - К.: Правові джерела, 2002. - 432 с.

6. Кримінальне право і законодавство України. Частина загальна. Курс лекцій. / За ред. М.Й. Коржанського. - К.: Атіка, 2001. - 432 с.

7. Кримінальне право України: Навч. посіб. / С.Г.Волкотруб, О.М.Омельчук, В.М.Ярін та ін. - За ред. О.М.Омельчука. - К.: Наукова думка; Прецедент, 2004. - 297 с.

8. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. професорів М.І.Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я.Тація. - Київ-Харків: Юрінком Інтер-Право, 2001. - 416 с.

9. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / Відп. ред. С.С. Яценко. - К.: А.С.К., 2002. - 934 с.

10. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. - К.: Каннон, 2001. - 1102 с.

11. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. - К.: Каннон - А.С.К., 2002. - 260 с.

12. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / Від. ред.В.Ф. Бойко, Я.Ю. Кондратьєв, С.С. Яценко. - 6 -те вид., доп., - К.: А.С.К., 2000. - С.5-244.

13. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: У 2-х ч. / За заг. ред. М.О. Потебенька, В.Г. Гончаренка. - К.: Форум, 2001. - Загальна частина. - 386 с.