Кримінальне право України (Загальна частина)

§ 5. Замах на злочин та його види

Згідно зі ст. 15 КК України, замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

З об´єктивної сторони замах характеризують такі ознаки: 1) діяння безпосередньо спрямоване на вчинення злочину; 2) не доведення злочину до кінця; 3) злочин не доведено до кінця з причин, що не залежали від волі винного.

Замах це - вчинення дій, безпосередньо спрямованих на вчинення злочину, тобто діяння безпосередньо посягає на охоронюваний кримінальним законом об´єкт. Замах на злочин це - початок виконання об´єктивної сторони, описаної у диспозиції конкретної статті Особливої частини КК України. Саме цією ознакою, безпосереднім початком виконання злочину, замах відрізняється від готування до злочину, де тільки створюються умови вчинення злочину.

Замах має місце там, де злочин не доведено до кінця. Саме незавершеність дозволяє відрізнити замах від закінченого злочину. Під незавершеністю розуміють відсутність однієї або кількох ознак об´єктивної сторони складу злочину, передбачених диспозицією статті Особливої частини КК України, тобто об’єктивна сторона виконується лише частково. Особа або не встигла вчинити всіх дій, або не наступили бажані наслідки від її діяння.

Замах - це діяння, яке не доводиться до кінця з причин, що не залежать від волі винного. Причини, з яких злочин не доводиться до кінця, можуть бути як об´єктивного, так і суб´єктивного порядку, але в будь-якому випадку ці причини, за якими злочин не доводиться до кінця не залежать від волі винного. До них можна віднести: опір жертви, дія сил природи, механізмів, непідготовленість особи, припинення посягання правоохоронними органами й інші, але всі вони не повинні залежати від волі винного. Якщо ж злочин не доводиться до кінця за волею самого винного, то тут має місце добровільна відмова, яка виключає кримінальну відповідальність особи.

З суб´єктивної сторони замах - це умисна дія, він можливий тільки з прямим умислом, коли особа бажає досягнення певного результату.

Замах на злочин має два види: закінчений і незакінчений.

Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала всі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі. Основною ознакою даного виду замаху є переконаність винної особи в тому, що вона вчинила всі дії і злочинний наслідок повинен настати без додаткових зусиль з її боку, проте бажаний наслідок відсутній.

Замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усі дії, які вважала за необхідні, для доведення злочину до кінця. При незакінченому замаху злочинні дії не можуть наступити, оскільки особа не вчинила всіх дій для їх настання. Характерною ознакою цього виду замаху є усвідомлення особою того, що вона не виконала всіх запланованих дій для настання наслідку.

Виділяють також непридатний замах і розрізняють замах на непридатний об´єкт і замах з непридатними засобами.

Замах на непридатний об’єкт, може бути як закінченим так і незакінченим. Має місце в тих випадках, коли об´єкт не володіє необхідними ознаками або взагалі відсутній, що і приводить до неможливості доведення злочину до кінця.

Замах з непридатними засобами має місце тоді, коли особа застосовує помилково чи через незнання такі засоби, за допомогою яких через їх об’єктивні властивості неможливо вчинити злочинне діяння. При цьому розрізняють абсолютно непридатні засоби - це, наприклад, використання для отруєння не шкідливих ліків, білого порошку, помилково прийнятих за отруту; і відносно непридатні засоби. Це, наприклад, спроба вчинити вбивство з вогнепальної зброї, яка виявилася несправною.