Закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України (ч.1 ст. 13 КК України).

Момент закінчення злочину є різним залежно від конструкції складу злочину, описання ознак складу злочину в законі. Законодавець використовує три види конструкції складів злочину:

1. Злочин із матеріальним складом вважається закінченим з моменту реального настання вказаних у диспозиції статті Особливої частини КК України суспільно небезпечних наслідків.

2. Для визнання закінченим злочину з формальним складом достатньо, щоб суб’єкт вчинив тільки вказане в законі діяння. Настання чи не настання тих чи інших суспільно небезпечних наслідків для кваліфікації вчиненого за даною статтею або частиною статті КК України не має значення.

3. З метою посилення відповідальності за посягання на особливо важливі об’єкти в законодавстві формулюються усічені склади злочинів, в яких момент закінчення злочину переноситься на більш ранню стадію, на стадію готування або замаху.

Отже, відсутність будь-якої ознаки, передбаченої у диспозиції статті Особливої частини КК України, може свідчити про відсутність складу злочину в цілому або про незакінчений злочин.