Кримінальне право України (Загальна частина)

§ 9. Помилка та її вплив на кримінальну відповідальність

Помилка у кримінальному праві - це неправильне, хибне уявлення особи про юридичне значення та фактичний зміст свого діяння, його наслідки та інші обставини, що передбачені як обов’язкові ознаки у відповідному складі злочину.

Розрізняють два види помилок: юридичні та фактичні.

Юридична помилка - це хибне уявлення особи про юридичну сутність або юридичні наслідки вчиненого нею діяння. При юридичній помилці особа може помилятися:

1. Щодо злочинності чи незлочинності її діяння та його наслідків. При помилковій оцінці особою вчиненого нею діяння як злочинного відсутня така ознака злочину, як протиправність, тому в даному випадку кримінальна відповідальність відсутня. Водночас, при помилковій оцінці особою вчиненого нею діяння як незлочинного, хоча КК України воно передбачено як злочин настає кримінальна відповідальність, оскільки незнання закону не звільняє особу від кримінальної відповідальності.

2. Щодо кваліфікації вчиненого нею злочину. Неправильне уявлення особи про кваліфікацію вчиненого діяння не є підставою для виключення кримінальної відповідальності особи, оскільки кваліфікувати суспільно небезпечне діяння покладено обов´язок на спеціально уповноважені державою правоохоронні органи.

3. Щодо виду та розміру покарання. Хибна думка особи щодо того, яке може бути їй призначено покарання за вчинений злочин, не має значення для визначення судом конкретного виду і розміру покарання.

Фактична помилка - це неправильне уявлення особи про фактичні об’єктивні ознаки вчинюваного нею діяння. При фактичній помилці особа правильно оцінює юридичну, правову характеристику вчиненого нею діяння, але помиляється щодо його фактичних ознак. Залежно від того, у змісті яких саме об’єктивних ознак помиляється особа, розрізняють такі види фактичної помилки:

1. Помилка в об’єкті полягання в неправильному уявленні особою сутності об´єкта, на який вона посягає. У цих випадках відповідальність визначається відповідно до спрямованості умислу. Оскільки фактично шкода не заподіюється об´єкту, що охоплювався умислом винного, вчинене кваліфікується як замах на злочин.

2. Помилка в характері діяння може бути двоякого роду. По-перше, вона може виражатися в помилці особи щодо наявності в її діянні фактичних ознак, що утворюють об’єктивну сторону конкретного складу злочину. Така помилка не виключає умислу і відповідальності. Але оскільки особа помиляється і наслідки не настають з причин, що не залежать від її волі, відповідальність настає за замах на злочин. По-друге, в помилці щодо відсутності в її діянні таких ознак. При помилковому уявленні особи про відсутність у її діях фактичних ознак, що утворюють об´єктивну сторону злочину, умисел відсутній, тому така особа відповідатиме не за умисну дію, а за необережний злочин.

3. Помилка в причинному зв’язку являє собою неправильне уявлення про справжній розвиток причинного зв’язку між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками У випадку настання в результаті дій наслідків, що охоплювались його умислом, помилка в причинному зв´язку не виключає кримінальної відповідальності.

4. Помилка в особі потерпілого не має значення для кримінальної відповідальності, яка полягає в заподіянні шкоди одній людині, помилково сприйняті за іншу.