Мотив і мета відносяться до факультативних ознак суб´єктивної сторони складу злочину. Мотив злочину - це внутрішнє спонукання до вчинення злочину, рушійна сила вчинку. Встановлення мотиву дає відповідь на питання чому особа вчинила злочин.

Мета - це уявлення про бажаний результат, якого прагне особа, що визначає спрямованість діяння. Встановлення мети дає відповідь на питання, заради чого особа вчинила злочин.

Говорити про мотив і мету можна тільки в умисних злочинах. Мотив і мета взаємозалежні, взаємопов’язані між собою і лише у своїй єдності можуть дати повне уявлення про спрямованість поведінки особи, наприклад, корисливий мотив і корислива мета в таких злочинах, як крадіжка, грабіж, шахрайство.

Відповідно до правової та моральної оцінки джерел мотивів злочину вони поділяються на три групи.

1. Низькі мотиви (суспільно небезпечні), з ними законодавець пов´язує посилення кримінальної відповідальності, розглядаючи їх як: обставини, що обтяжують покарання; кваліфікуючих ознак складу злочину. До низьких мотивів відносяться: користь, помста, хуліганський, національної, расової, релігійної ненависті або ворожнечі, малодушність, садистська сексуальна маніакальність та інші.

2. Такі, що не мають низького характеру (суспільно нейтральні), вони, як правило, не впливають на кваліфікацію злочину. До них відносяться: жалість, співчуття, , цікавість, альтруїзм, незручність та інші.

3. Суспільно корисні мотиви, що пом´якшують відповідальність винної особи: вплив погрози або примусу, сильне душевне хвилювання, захист від суспільно небезпечного посягання (необхідна оборона з перевищенням допустимих меж), бажання допомогти іншій людині (крайня необхідність) та інші.

Мета також може бути різною, наприклад, мета незаконного збагачення, мета приховати інший злочин, мета збуту наркотиків, підроблених банкнот.

Залежно від законодавчого опису суб’єктивної сторони конкретних складів злочинів мотив і мета можуть виконувати роль: 1) обов’язкових (наприклад, ст. 364 КК України - корисливі мотиви або інші особисті інтереси ); 2) випливають зі статті (наприклад ст. 185 КК України - Крадіжка, ст. 190 КК України - Шахрайство - не можуть бути без корисливих мотивів і мети); 3) кваліфікуючих, тобто таких що підвищують суспільну небезпечність певного складу злочину (наприклад, ч.2 ст. 115 КК України п. 6 корисливі мотиви, п.7 хуліганські мотиви, п.9 з метою приховати інший злочин); 4) ознак, що пом’якшують чи обтяжують покарання (ст. 118 КК України - вбивство при перевищенні меж необхідної оборони належить до вбивств при пом’якшуючих обставинах, тому що його мотивом є захист від суспільно небезпечного діяння).