Від об´єкта злочину необхідно відрізняти предмет злочину. У цій якості виступають речі матеріального світу на які безпосередньо впливає злочинець, здійснюючи злочинне посягання на відповідний об´єкт. При цьому предмет злочину є факультативною ознакою об’єкта, як елемента складу злочину. Так, при крадіжці майна (наприклад, автомобіля ст. 289 КК України) предметом злочину є безпосередньо сам автомобіль, а об´єктом - право власності на нього.

Як предмет злочину можуть виступати речі, які доступні для сприйняття, фіксації та виміру. Виходячи з цього, законодавцем сконструйовані так звані "предметні" склади злочинів, в яких предмет є обов´язковою ознакою складу злочину, тобто злочинне посягання на об´єкт злочину здійснюється через безпосередній вплив на матеріальні предмети зовнішнього світу, хоча існують у КК України і безпредметні злочини. Наприклад, не мають предмета злочину такі злочини, як зґвалтування (ст. 152 КК України), дезертирство(ст. 408 КК України).

У законі ознаки предмета злочину мають різний опис: 1) чітко зазначені в законі ( наприклад, ст. 246 КК України містить вказівку на такі предмети - дерева і чагарники); 2) предмет випливає зі змісту диспозиції статті (наприклад, ст. 368 КК України - предметом хабара можуть бути гроші, будь-які матеріальні цінності, послуги тощо ); 3) у складах злочинів із бланкетною диспозицією предмет може визначатися чи конкретизуватися різними нормативно-правовими актами, що не відносяться до кримінально-правових норм (наприклад, ст. 247 КК України).

Від предмета злочину слід відрізняти знаряддя і засоби вчинення злочину, тобто ті предмети, які використовуються злочинцем для вчинення злочину (наприклад, вогнепальна зброя при вбивстві). Один і той же предмет може в одних злочинах виконувати роль предмета злочину, в інших - знаряддя чи засобу вчинення злочину. Так, пістолет при його викраденні (ст.262 КК України) буде предметом злочину, а використання його при розбої (ст.187 КК України) перетворює його в знаряддя злочину. Предмет злочину може мати важливе кримінально-правове значення, особливо для кваліфікації злочину, в тих випадках, коли він є ознакою відповідного складу злочину. Наприклад, предметом контрабанди (ст.201 КК України) є тільки певні предмети, що незаконно переміщуються через державний кордон України.

Основна відмінність між предметом злочину і об’єктом полягає в наступному: 1) об’єкт злочину - елемент кожного складу злочину, а предмет злочину є невід’ємною ознакою окремих злочинів ; 2) об’єкт завжди терпить певну шкоду або є реальна загроза її заподіяння, предмет злочину не завжди видозмінюється, пошкоджується, змінюються його властивості і т.п.); 3) об´єкт це - на що посягає злочин, предмет посягання являє собою ціль (мету), заради якої вчиняється злочин; 4) здійснюючи злочинне посягання на об’єкт, злочинець безпосередньо впливає на пов’язаний з цим предмет свободи, благ, інтересів, що охороняються нормами кримінального закону. Таким чином можна відзначити, що безоб´єктних злочинів не буває, а безпредметні є.

Варто пам´ятати, що особа не є предметом злочину. Будучи носієм суспільних відносин, відповідно КПК України, особа що постраждала від злочину, називається потерпілою. Поведінка особи під час вчинення злочину, її правовий статус, характер діяльності, професія та деякі інші властивості враховуються при кваліфікації злочину та при призначенні покарання.

Отже, предмет злочину - це речі матеріального світу, на які здійснюється посягання чи створюється реальна загроза такого посягання.