Кримінальне право України (Загальна частина)

§ 3. Злочин і склад злочину: співвідношення понять

Питання про співвідношення понять "злочину" і "склад злочину" має важливе теоретичне та практичне значення. До даного питання потрібно підходити диференційовано, з урахуванням того, що дані наукові абстракції відображають різні рівні абстрактного узагальнення.

На рівні загального поняття злочину та загального поняття складу злочину. Ці поняття тісно пов´язані між собою, але не тотожні. Злочин - загальне поняття, що об´єднує всі злочини, без винятку, за спільними для них ознаками: суспільною небезпечністю, протиправністю, винністю і караністю.

Загальне поняття "склад злочину" дає кримінально-правову характеристику всіх необхідних ознак злочинного посягання, орієнтується на встановленні суттєвих ознак вчиненого, необхідних для притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Інший рівень понять - "конкретний злочин" і "конкретний склад злочину". Цей рівень відповідає законодавчій конструкції складів конкретних злочинів, рівень інформаційної законодавчої моделі складу злочину і самого злочину.

Останній рівень - "одиничний злочин" і "фактичний злочин", як конкретний вид людської поведінки, що підпадає під ознаки конкретного складу злочину, передбаченого конкретною статтею Особливої частини КК України.

Для з’ясування питання про наявність чи відсутність у вчиненому конкретному діянні ознак злочину, необхідно встановити певну сукупність обставин, що утворюють фактичне і юридичне обґрунтування притягнення до кримінальної відповідальності особи, яка його вчинила. Мова йде про обставини об´єктивного та суб´єктивного характеру, які відображені у кримінально-правовій нормі як необхідні і достатні для притягнення винного до кримінальної відповідальності.

Злочин визнається злочином не сам по собі, а лише через призму відповідного складу злочину, саме в цьому його кримінально -правова природа.

Склад злочину - змістовна конструкція, яка втілює в собі певний тип конкретної злочинної поведінки.

Застосування кримінально-правових норм передбачає неможливість оцінки певного діяння як злочину взагалі, а передбачає встановлення в ньому складу конкретного злочину, як необхідного, попереднього етапу для такої оцінки.

Отже, якщо злочин є конкретним діянням, вчиненим в об´єктивній дійсності, то склад злочину - логічна модель, нормативна категорія, яка закріплює типові ознаки діяння, відображаючи тим його злочинну сутність.