Кримінальне право України (Загальна частина)

§2. Конструкція складу злочину

Конструкцію складу злочину утворюють ознаки, відібрані законодавцем для характеристики кожної з його 4-х складових частин. Зміст складу злочину утворюють певні характеристики- ознаки, що розкривають кожний елемент конструкції у змістовому плані. Орієнтовний максимальний набір ознак, який використовується, є в розпорядженні законодавця, для визначення того чи іншого складу злочину.

Склад злочину - це не тільки сукупність, але й чітка система ознак, яка характеризується внутрішньою єдністю. Усі ознаки можна згрупувати в елементи складу злочину, що утворюють його конструкцію.

У кожному складі злочину прийнято виділяти його елементи - складову частину конструкції складу злочину.

Елементи складу злочину розкривають його різні сторони: об´єкт, об´єктивну сторону суб´єкт, суб´єктивну сторону. Ці складові частини є у будь-якому складі злочину, тобто таку структуру мають усі склади злочинів.

Об’єкт злочину - це те, на що завжди посягає злочин і чому він завжди завдає певну шкоду, тому об´єктом злочину визнаються певні суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом.

Об’єктивна сторона - зовнішня сторона злочину, яка виражається у вчиненні передбаченого кримінальним законом діянні (дії або бездіяльності), що заподіює або створює загрозу заподіяння шкоди об´єкту злочину.

Суб’єктивна сторона - це внутрішня сторона злочину, вона охоплює ті психічні процеси, які характеризують свідомість і волю особи в момент учинення злочину. Обов´язковою основною ознакою суб´єктивної сторони будь - якого складу злочину є вина особи, яка може бути виражена в формі умислу або необережності.

Суб’єкт злочину - це особа, яка вчинила злочин. За чинним законодавством, це фізична осудна особа, яка досягла віку кримінальної відповідальності.

Склад злочину не може конструюватись тільки на його елементах, оскільки на даному етапі неможливо відмежувати один злочин від іншого. На даному рівні конструкції будь-який склад злочину має об´єкт, об´єктивну сторону, суб´єкт та суб´єктивну сторону. Для характеристики конкретного злочинного діяння застосовують ознаки складу злочину.

Кожен елемент складу злочину конкретизується ознаками. Ознаки складу злочину - це конкретна законодавча характеристика найбільш суттєвих властивостей конкретної злочинної поведінки. Законодавець конструюючи склад злочину відбирає найбільш суттєві, типові ознаки кожного елементу, що характеризують конкретний злочин.

У структурі складу злочину прийнято виділяти обов’язкові та факультативні ознаки складу злочину. Ті елементи й ознаки, які утворюють у своїй цілісності мінімальну і достатню суспільну небезпечність діяння, що визнає її кримінальною, є обов´язковими ознаками складу злочину. Наприклад, дія або бездіяльність, умисел чи необережність. Законодавець або прямо зазначає їх у статті КК України, або вони випливають з її змісту.

Обов´язкові ознаки складу злочину виконують дві функції: 1) вони необхідні для визнання наявності в діях особи складу злочину; 2) вони впливають на кваліфікацію злочину.

Факультативні ознаки не зазначаються законодавцем при конструкції складу злочину, вони не впливають на кваліфікацію, але вони відіграють роль при індивідуалізації покарання. Факультативні ознаки, тобто ознаки, які безпосередньо не вказані в диспозиції норми, виконують роль обставин, що пом´якшують або обтяжують покарання.

Об’єкт злочину може містити такі ознаки:

1) безпосередній об´єкт злочину;

2) предмет злочину;

3) характеристику потерпілого від злочину.

Об’єктивна сторона складу злочину може містити такі ознаки:

1) діяння (дія або бездіяльність);

2) наслідки;

3) причинний зв´язок між діянням і наслідками;

4) час вчинення злочину

5) місце вчинення злочину;

6) обстановка вчинення злочину;

7) спосіб вчинення злочину;

8) знаряддя і засоби вчинення злочину.

Суб’єктивна сторона злочину може містити такі ознаки:

1) вина;

2) мотив;

3) мета злочину;

4) емоційний стан .

Суб’єкт злочину може містити такі ознаки:

1) фізична особа;

2) вік;

3) осудність;

4) спеціальний суб´єкт злочину.

Усі склади злочину, чітко вибудовані в кримінальному законодавстві, є конкретними поняттями, конкретними моделями суспільно небезпечної кримінально-протиправної поведінки. Встановлення всіх ознак конкретного складу злочину дозволяє розкрити суть конкретного злочину, а саме його суспільну небезпеку. В понятті кожного конкретно вчиненого злочину відображено загальне й одиничне. Загальним буде конкретний склад злочину, описаний законодавцем у КК України, а одиничним - вчинене конкретне, протиправне, суспільно-небезпечне діяння.

Отже, конструкція складу злочину - це відібрані законодавцем для криміналізації певного типу суспільно - небезпечної поведінки, елементи й ознаки, що виражають кожну з складових частин відповідного злочину, а також зв´язки між цими елементами (кількість елементів + їхні зв´язки між собою). Тобто, склад злочину являє собою єдність конструкції (структурного аспекту) і змісту (змістовного аспекту).