Під класифікацією злочинів розуміють розподіл їх на групи залежно від того чи іншого критерію.

Залежно від форми вини: умисні та необережні; залежно від завершеності злочинної діяльності: закінчені та незакінчені; залежно від того, вчинені однією особою чи кількома: групові й одиничні.

Питання класифікації злочинів у діючому законодавстві передбачено в ст. 12 КК України. Відповідно до вказаної статті, залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на: злочини невеликої тяжкості; злочини середньої тяжкості; тяжкі злочини; особливо тяжкі злочини.

Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м’яке покарання, за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п’яти років.

Тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п´яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п´ять тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк понад десять років чи довічного позбавлення волі.

Але, якщо в альтернативній санкції в якості основних покарань передбачені одночасно і штраф, і позбавлення волі на певний строк, ступінь тяжкості злочину визначається з такого виду покарання, як позбавлення волі на певний строк.

Класифікація за ступенем тяжкості злочину враховується при: 1) звільненні від кримінальної відповідальності (ст.ст. 45-49 КК України); 2) призначенні покарання за сукупністю злочинів (ст. 70 КК України); 3) призначення покарання за сукупністю вироків (ст. 71 КК України); 4) призначенні засудженим до позбавлення волі на певний строк виду виправної установи;

5) звільненні від відбування покарання (ч.4 ст. 74 КК України);

6) звільненні від відбування покарань з випробуваннями (ст. ст. 75,79, 83 КК України); 7) умовно-достроковому звільненні від відбування покарань (ст. 81 КК України); 8) звільненні від відбування покарань у зв´язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку суду (ст. 80 КК України) 9) погашенні судимості (п.5-9 ч.1 ст. 89 КК України).

Законодавча класифікація відображає внутрішню соціальну сутність злочинів - ступінь їхньої небезпеки для тих суспільних відносин, що охороняються КК України. Роль формального класифікатора в даній класифікації виконують санкції, їх розмір та вид покарання. Класифікація злочинів за ступенем тяжкості - істотна, універсальна, а тому і визначає суть і структуру інститутів кримінального права.