Кримінальне право України (Загальна частина)

§ 1. Поняття, предмет і система кримінального права України

Термін "кримінальне право" склався історично від поняття відповідати головою, тобто життям за вчинення найбільш небезпечних діянь. Більшість юристів з різних країн світу визначають дану галузь права як право про злочин criminal law (англ), або як право про покарання penallaw (англ).

Поняття кримінальне право застосовується в чотирьох значеннях:

1) як галузь права;

2) як галузь законодавства;

3) як самостійна навчальна дисципліна;

4) як галузь науки.

Кримінальне право - самостійна галузь права України, що являє собою сукупність юридичних норм, які визначають підстави та принципи кримінальної відповідальності, види злочинів, покарання і інші міри кримінально-правового впливу за їх вчинення, умови призначення покарань, а також звільнення від кримінальної відповідальності і покарання та його подальшого відбування. Характерною особливістю кримінального права як галузі права є те, що його норми зосереджені в єдиному кодифікованому нормативно-правовому акті - Кримінальному кодексі України (далі КК України)

Як галузь законодавства кримінальне право - це встановлення вищими органами законодавчої влади юридичних норм, що передбачають підстави, принципи та інші загальні положення кримінальної відповідальності, види злочинів, а також покарання та інші заходи кримінально-правового характеру за вчинення злочинів. 

Поняття кримінальне право, як галузь законодавства є ширше ніж кримінальне законодавство. Воно охоплює і кримінальне законодавство, і кримінально-правові відносини, що пов’язані із законотворчістю і правозастосуванням. Отже, воно знаходить свій прояв у законах, які мають формальну визначеність. Норми права носять загальнообов’язковий характер, це норми заборони або норми дефініції.

Як галузь законодавства кримінальне право має такі ознаки:

1) загальнообов’язкова нормативність. Це узагальнені правила поведінки у суспільстві, обов’язкові до виконання. Це здебільшого норми заборони;

2) формальна визначеність. Кримінальне право - це так зване позитивне право, або чинне право. Це межа, точно зафіксована в законі, між злочинною і незлочинною поведінкою і дає людині право вибору;

3) державна забезпеченість. Особі, що визнана судом винною у вчиненні злочину, вирок виноситься від імені держави;

4) джерелом кримінального права є кримінальний закон.

Наука кримінального права - це система поглядів на підстави, принципи та інші умови застосування кримінальної відповідальності, злочин і покарання.

Кримінальне право як самостійна навчальна дисципліна - це навчальний курс який викладається у вищих та середніх юридичних навчальних установах, побудований на систематизованому кримінальному законодавстві та основних положеннях науки кримінального права.

Предмет і метод кримінального права. Предметом правового регулювання є суспільні відносини, що виникають у зв´язку із вчиненням злочину. Можна виділити три основні різновиди цих відносин, що утворюють предмет кримінального права:

1) охоронювальні кримінально-правові відносини, які виникають у зв´язку з вчиненням злочину. Це відносини між особою, яка вчинила заборонене кримінальним законом злочинне діяння, і державою в особі суду, слідчого, прокурора, органу дізнання;

2) відносини, пов´язані з утриманням особи від вчинення злочину за допомогою погрози покарання, яке міститься в кримінально-правових нормах;

3) відносини, які наділяють громадян правами на спричинення шкоди при захисті від небезпечних посягань при необхідній обороні, при крайній необхідності та інших обставинах, що виключають злочинність діяння. (ст. ст. 36-43 КК України). Це - регулятивні відносини.

Отже, предметом кримінального права є відносини, які виникають у результаті вчинення злочину. Предмет кримінального права - це злочин.

Суспільним відносинам, що утворюють предмет кримінального права, відповідають специфічні методи їх регулювання. Метод, як сукупність правових засобів впливу на суспільні відносини з метою їх урегулювання виступає в якості додаткової підстави поділу права на галузі. У загальній теорії права, як правило, виділяють три методи правового регулювання: дозвіл, припис, заборона.

1) Дозвіл пов´язується з цивільно-правовим регулюванням (норми, що визначають коло суб´єктів цивільного права, зміст їх правоздатності і т.д.).

2) Припис виступає як адміністративно-правовий тип регулювання.

3) Заборона як метод правового регулювання пов´язується з кримінальним правом. Методом кримінального права є заборона на вчинення злочину під страхом можливого застосування кримінального покарання, або застосування покарання за вчинений злочин.

Три типи правового регулювання в кожній галузі права можуть мати додаткові характеристики - прийоми. Метод кримінально-правого регулювання примусовий і стосується особи, яка вчинила злочин.

Аналіз предмета й методу кримінального права дозволяє сформулювати поняття кримінального права .

Кримінальне право України як галузь права - це система, сукупність юридичних норм, прийнятих Верховною Радою України, що встановлюють, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання, а також інші заходи кримінально- правового впливу підлягають застосуванню до осіб, що їх вчинили.

Система кримінального права. Кримінальне право як система являє собою сукупність правових норм, що групуються всередині галузі у правові інститути. Кримінальне право поділяється на дві частини: Загальну й Особливу.

Загальна частина включає норми кримінального права, в яких закріплюються його загальні принципи, інститути та поняття, а також основні положення, що визначають підстави і межі кримінальної відповідальності, застосування покарання, порядок і умови звільнення від кримінальної відповідальності та покарання.

Особлива частини кримінального права містить норми, в яких визначаються конкретні злочини, а також покарання, що можуть бути призначені судом за їх вчинення. Загальна й Особлива частини кримінального права органічно пов´язані і тільки в єдності становлять кримінальне право як систему кримінально-правових норм.