Методика та організація наукових досліджень

12.3. Професійний етос науковця в сучасній Україні

Шляхом інтеріоризації, відбувається входження норм наукового етосу у внутрішню систему координат сприйняття та рефлексія щодо неї. У повсякденних практиках та соціальних взаємодіях науковець відтворює прийняті та засвоєні норми і цінності наукового етосу, а також конструює нові.

Науковий етос - поняття філософії і соціології науки, що позначає сукупність моральних імперативів, прийнятих в науковому співтоваристві. Як результат, мораль вченого - це симбіоз пізнавальних і соціальних компонентів, а дотримання норм наукового етосу відбувається не тільки через їх процедурну ефективність, але й тому, що вони вважаються справедливими і та здійснюють сприятливий вплив на наукову діяльність [44].

Система норм виконує функціональну роль - вчені приймають її як вказівку до дії, як внутрішню установку, за умови, якщо мета їхньої наукової діяльності не відрізняється від її інституціональної мети - розробки та накопичення сертифікованого знання. Науковий етос - це необхідна умова існування нормальної науки.

Трансформація професійного етосу визначається зміною соціокультурного статусу науки в системі соціальних інститутів суспільства дослідження наукового етосу дає можливість відстежити особливості конструювання наукового простору та їх ретрансляцію в суспільстві.