Методика та організація наукових досліджень

11.4. Стратегії досліджень в експериментальній психології

Дослідницькі стратегії - стратегії, які використовуються в науці для перевірки ідей та збирання нової інформації або обґрунтування старої. Дослідницькі стратегії, які застосовуються експериментальними психологами для збору емпіричних даних та розвитку теорії, включають певні методики, які можуть розглядатися і як самостійні методи дослідження, і як компоненти експериментального методу [13; 19; 41].

Маніпулятивна стратегія - це вид дослідницької стратегії, що базується на маніпулюванні однією чи більшою кількістю незалежних змінних. Найбільш тісно пов´язується з особливостями експериментування в психології, на підставі її застосування з´являється найбільша вірогідність встановлення причинно-наслідкового зв´язку між явищами. Однією з проблем є загроза можливого фальшування експериментальних даних щодо впливу незалежної змінної на залежну завдяки наявності небажаних побічних факторів, неадекватного контролю експериментальних процедур і низки інших загроз.

Дескриптивна дослідницька стратегія включає акти спостереження і фіксування результатів спостережень за поведінкою чи станом об´єктів у тому вигляді, в якому вони трапляються в реальному світі. Основні функції дескриптивної стратегії: 1) допомагає ідентифікувати важливі поведінкові явища; 2) вказує на деякі особливості функціонування об´єктів

спостереження, які доцільно зареєструвати поряд зі спеціальними залежними змінними, що вимірюються; 3) допомагає у вивченні проблем, які неможливо дослідити за допомогою кореляційної чи маніпулятивної стратегії.

Кореляційна стратегія застосовується, якщо в процесі спостережень виокремлюються два чи більше аспектів виявлення досліджуваного явища у певної кількості індивідів. Використовується: 1) у випадках, коли маніпулювання якимись аспектами чи умовами досліджуваних явищ практично неможливо досягнути; 2) у недостатньо досліджених сферах знання, де необхідне попереднє уточнення можливих змінних; 3) коли встановлюються зв´язки між великою кількістю змінних; 4) для встановлення валідності і надійності тестових методик, які базуються на підрахуванні певних типів відповідей.

Експерименти відрізняються за загальною схемою проведення залежно від того планує дослідник лише встановити причинно-наслідковий зв’язок між явищами, сформувати певне явище, або дослідити вплив одного і того ж явища на людей різного віку, статусу, статі тощо. Відтак, вирізняють різні види стратегій експериментального дослідження.

Експеримент будується за констатуючою стратегією у тому випадку, коли його метою є констатація каузального зв’язку між явищами.

Експеримент будується за формуючою стратегією у тому випадку, коли його метою є не лише вивчення, а й формування одного явища внаслідок впливу іншого.

Експеримент будується за стратегією зіставлення в тому випадку, коли його метою є порівняння впливу одного явища на інше в групах з різними характеристиками (віковими, статусними тощо).