Методика та організація наукових досліджень

11.2. Методи психологічного дослідження. Загальні положення

Методи психологічних досліджень - це сукупність засобів і прийомів вивчення фактів психічних явищ та проявів психічної діяльності [53; 33].

У психології для отримання фактів, їх обробки і пояснення використовується певна сукупність методів (прийомів) дослідження. Виходячи з порядку операцій з об´єктами в науковому дослідженні, в основу категоризації психодіагностичних методів покладено ідею завершеного циклу психологічного дослідження і всі методи поділено на чотири групи:

1) організаційні методи;

2) емпіричні способи добування наукових даних;

3) прийоми обробки даних;

4) інтерпретаційні методи.

До першої групи, що одержала назву «група організаційних методів», включені порівняльний, лонгітюдний (дослідження протягом тривалого часу) і комплексний методи. Ці методи використовуються протягом усього дослідження і визначаються кінцевими результатами.

До другої групи входять емпіричні методи добування наукових даних: обсерваційні (спостереження і самоспостереження), експериментальні (лабораторні, польові, психолого-педагогічні), психодіагностичні (тести, анкети, опитувальники, інтерв´ю, бесіди), праксиметричні (прийоми аналізу процесів і продуктів діяльності: хронометрія, професіографія, оцінка виконаних робіт), моделювання (математичне кібернетичне), біографічні методи (прийоми дослідження життєвого шляху, вивчення документації).

Основними методами отримання психологічної інформації є спостереження й експеримент [13].

Третю групу становлять методи обробки результатів експерименту і спостережень. Сюди відносяться як стандартні прийоми статистичної обробки даних (кількісна обробка), так і прийоми якісного аналізу, включаючи диференціацію матеріалу по класах, розробку типології, складання психологічної казуїстики (опис випадків).

Четверта група, до якої входять інтерпретаційні методи, представлена варіантами генетичного і структурного методів. Генетичний метод інтерпретує весь оброблений матеріал дослідження в характеристиках розвитку, а структурний метод - у характеристиках типів зв´язків між окремими компонентами структури обстежуваної особистості або структури соціальної групи.

Кожен науковий метод має відповідати таким критеріям:

- ясність - загальнозрозумілість методу;

- детермінованість - сувора послідовність використання методу;

- націленість - підпорядкованість методу досягненню певної мети, розв’язанню певних конкретних завдань;

- результативність - здатність методу забезпечувати досягнення певної мети;

- надійність - здатність методу з великою ймовірністю забезпечувати отримання бажаного результату;

- економічність - здатність методу добиватися певних результатів із найменшими витратами засобів і часу.