Структура - це множина частин або форм, які знаходяться у взаємодії та специфічному порядку, необхідному для реалізації певних функцій. Функція є первинною щодо структури і визначає останню. Структура системи - одна з основних категорій системного аналізу, що характеризує стійку впорядкованість у просторі і часі елементів системи та їх зв’язків [36].

Структура - стійке відображення взаємних відносин елементів цілісного об’єкта. Вихідними поняттями в аналізі структури об’єкта є поняття форми і змісту. З сучасної точки зору можна сказати, що форма - це структура змісту.

Під структурою систем розуміють її стійку впорядкованість і зв’язки між елементами та підсистемами. Структура відтворює найсуттєвіші зв’язки між елементами та підсистемами, що мало змінюються при змінах у системі та забезпечують існування як системи, так і найважливіших її властивостей. Для визначення структури системи необхідно провести її послідовну декомпозицію, тобто виокремити в ній підсистеми всіх рівнів, які доступні аналізу, та їхні елементи, котрі відповідно до завдань дослідження не поділяються на складові частини. Завдяки ієрархічності структура складних систем може бути и подана через структуру їх частин - від підсистем до елементів.

Структура системи може характеризуватись типами зв’язків, які в ній переважають. Найпростішими зв’язками є паралельні та послідовні. Залежно від характеру внутрішньої організації системи та зв’язків між елементами виокремлюються основні типи структур: лінійна, матрична, мережева, кістякова, ієрархічна, деревовидна.