Методика та організація наукових досліджень

4.5. Зв`язки (потоки). Види зв`язків

Зв’язок - це одна з категорій, що найчастіше застосовується в системному аналізі. Зв’язок (потік) є важливим, з точки зору дослідження або керування системою, обміном речовиною, енергією, інформацією між системою і зовнішнім середовищем, а також між елементами системи. Функції системи реалізуються через зв’язки, тобто через потоки енергії, людей, матеріальні та інформаційні. Структура ініціює потоки, спрямовуючи їх певними каналами, перетворює з певною затримкою в часі. Зв’язки, які необхідні для збереження структури, називаються підтримуючими, а ті, що є результатом функціонування системи, - потоками продукції. Зв’язок між предметами (процесами, подіями, явищами) можна визначити наступним чином: два та більше об’єктів пов’язані, якщо за наявністю або відсутністю деяких властивостей в одних ми можемо робити висновки про їхню наявність або відсутність в інших. Ця властивість зв’язків й обумовлює особливу пізнавальну цінність їх виявлення. Дослідження зв’язків дає змогу пізнавати об’єкти не безпосередньо, а опосередковано, через інші об’єкти, що знаходяться з ними в тому чи іншому зв’язку.

Між елементами довільної системи та між різними системами існують зв’язки, за допомогою яких вони взаємодіють між собою. Ці зв’язки можуть виражатися в обміні речовиною, енергією чи інформацією між взаємодіючими системами або елементами. Система може мати зовнішні та внутрішні зв’язки. Зв’язки можуть бути також як прямими, так і зворотними. Системи мають цілком нові якості, що відсутні в елементах системи. Ці якості виникають саме завдяки наявності зв’язків між елементами.

Зворотні зв’язки є складною формою прояву причинної залежності і полягають у тому, що результат попередньої дії впливає на наступний перебіг процесу в системі, тобто причина підпадає під зворотний вплив наслідку. Якщо зворотний зв’язок підсилює результат впливу наслідку ,то його називають позитивним, а якщо послаблює - негативним.

Системний підхід у науковому дослідженні передбачає наявність класифікації зв’язків, зокрема [21]:

- Зв’язки взаємодії (координації), серед яких можна розрізнити зв’язки об’єктів. Особливий вид зв’язків взаємодії - це зв’язки між окремими людьми, а також між колективами та соціальними групами. Специфіка їх полягає в тому, що вони опосередковуються цілями, які ставить перед собою кожна зі сторін взаємодії. У цьому виді зв’язків можна розрізняти кооперативні та конфліктні. Слід зазначити, що зв’язки взаємодії - найширший клас зв’язків, так чи інакше присутній у всіх інших типах зв’язків.

- Зв’язки породження (генетичні), коли один об’єкт є основою, що породжує до життя інший об’єкт.

- Зв’язки перетворення, серед яких можна розрізняти ті, котрі реалізуються через певний об’єкт, що забезпечує це перетворення, і ті, які реалізуються шляхом безпосередньої взаємодії двох або більше об’єктів, у процесі якої чи завдяки якій ці об’єкти разом або окремо переходять з одного стану в інший.

- Зв’язки побудови (структурні), котрі передбачають, що наявність одних елементів системи обумовлює необхідність інших елементів, які взаємодіють з першими.

- Зв’язки функціонування, що забезпечують життєдіяльність об’єкта або його діяльність. Об’єкти, які поєднуються такими зв’язками, спільно виконують певну функцію, причому ця функція може характеризувати або один об’єкт, або більш широке ціле, стосовно якого й існує функціональний зв’язок цих об’єктів.

- Зв’язки розвитку, які можна розглядати як модифікацію функціональних зв’язків і зв’язків стану з тією різницею, що розвиток суттєво відрізняється від простої зміни стану.

Розвиток описується як зміна станів об’єкта, що розвивається, однак основним змістом процесу при цьому є достатньо суттєві зміни в побудові об’єкта і формах його життєдіяльності. Таким чином, системний об’єкт вимушений виходити на інший рівень функціонування, раніше недоступний або неможливий для нього, а умовою такого виходу є зміна його організації.

Зв’язки управління, які залежно від конкретного виду можуть утворювати різновид або функціональних зв’язків, або зв’язків розвитку.

Крім наведеної, існують й інші класифікації зв’язків, наприклад суттєві й несуттєві, внутрішньосистемні та міжсистемні, взаємні та односторонні, суперечливі та несуперечливі, корисні та шкідливі, слабкі та тісні, важливі і неважливі, жорсткі та гнучкі.

Особливу увагу доцільно звернути на наступні три види зв’язків.

Рекурсивний - необхідний зв’язок між соціально-економічними явищами та об’єктами, при яких є очевидним, де причина, а де наслідок.

Синергічний - це зв’язок, який при спільних діях незалежних елементів системи забезпечує зростання загального ефекту до більшого значення, ніж сума ефектів цих елементів, якщо вони діють незалежно. Отже, це підсилюючий зв’язок елементів системи.

Циклічний - складний обернений зв’язок, при якому функціонування або розвиток однієї підсистеми створює основу для функціонування та розвитку другої і навпаки.