Методика та організація наукових досліджень

1.1. Загальні визначення та поняття наукових досліджень

Мета наукового дослідження - це всебічне та достовірне вивчення об´єкта, процесу або явища, їх структури, зв´язків та співвідношення на основі наукових принципів і методів пізнання, а також отримання і впровадження корисних результатів.

Будь-яке наукове дослідження має свій об´єкт і предмет дослідження. Об´єкт дослідження - це матеріальна або ідеальна система.

Предмет дослідження - це структура системи, закономірності взаємодії елементів у середині системи і поза нею, закономірність її розвитку, різні властивості та якості цієї системи [33].

Науковий напрям - це наука або комплекс наук, у межах яких виконується певна наукова робота. Розрізняють технічні, біологічні, історичні та інші напрями з можливою їх деталізацією.

Структурні одиниці наукового напряму:

- наукові комплексні проблеми (сукупність проблем, які мають одну мету);

- наукові проблеми (сукупність складних теоретичних і практичних завдань, розв´язання яких назріло в певній галузі науки);

- наукові теми (складові частини проблеми або визначене коло наукових питань);

- наукові питання (складові частини теми або окремі завдання конкретної теми) [13; 23].

Кожна наукова робота належить до певного конкретного напряму досліджень. Наукові роботи класифікують за такими ознаками.

За напрямом розвитку виробництва:

• створення нових технологічних процесів, машин, апаратів тощо; підвищення ефективності виробництва;
• поліпшення виробничих відносин та організації виробництва.

За ступенем важливості:

• найважливіші, що координуються на державному рівні;
• роботи, що виконуються Академією наук;
• роботи, що виконуються галузевими науковими установами.

За науковим рівнем:

• фундаментальні;
• прикладні;
• дослідно-конструкторські розробки.

За джерелом фінансування:

• держбюджетні;
• договірні.