Інтелектуальна власність

9.3 Витратний підхід

Витратний підхід передбачає визначення поточної вартості витрат на відтворення або заміщення об’єкта оцінки з подальшим коригуванням їх на суму зносу (знецінення).

Основними методами, що реалізують витратний підхід, є:

• метод основних витрат - ґрунтується насамперед на фактично понесених затратах відповідно до бухгалтерської документації підприємства за кілька років;
• метод вартості заміщення - базується на використанні принципу заміщення, відповідно до якого максимальна вартість об’єкта визначається мінімальною ціною, яку необхідно заплатити при купівлі об´єкта, еквівалентного за функціональними можливостями і варіантами його використання або такого, що становить аналогічну споживчу вартість по відношенню до об’єкта, що оцінюється;
• метод відтворюваної вартості – найбільш придатний для оцінки вартості унікальних об´єктів інтелектуальної власності. Відтворювана вартість об´єкта розраховується як сума витрат, необхідних для створення нової точної копії оцінюваного об´єкта на підставі сучасних цін на сировину, матеріали, теплоносії, комплектуючі і т.д.

Отримана вартість зменшується на величину зношування (знецінювання) майнових прав на об´єкт інтелектуальної власності, що визначаються залежно від залишкового строку використання методом строку життя. Зношування визначається як залишок від поділу фактичного строку використання на повний строк використання об´єкта. Повний строк використання визначається в результаті аналізу строків використання аналогічних об´єктів або виходячи зі строку дійсності майнових прав на об´єкт інтелектуальної власності.