Інтелектуальна власність

1.3.1 Загальні положення

У теорії права прийнято вважати суб´єктом права того, хто може мати права; того, хто може бути носієм права. Найбільш загальним визначенням суб´єкта права є таке: “Суб´єкт права - це людина або організація чи інше соціальне утворення, які законом наділені здатністю мати суб´єктивні права та нести юридичні обов´язки і, отже, бути учасниками правовідносин”.

Отже, суб´єктом права може бути будь-яка людина (фізична особа) незалежно від громадянства, постійного місця проживання, роду занять та інших її особистих чинників. Це може бути громадянин України, громадянин іншої держави і особа без громадянства. Не має значення і вік фізичної особи - носієм права може бути і щойно народжене немовля, не має значення і психічний стан фізичної особи. Зараз на земній кулі немає людини, яка б не була суб´єктом права. Безправних суб´єктів не буває.

Суб’єкти права інтелектуальної власності поділяються на дві основні групи. Перша група - це передусім творці інтелектуальної власності. Творцями можуть бути тільки фізичні особи - люди, творчою працею яких створюється інтелектуальна власність. Другу групу суб´єктів права інтелектуальної власності складають як фізичні, так і юридичні особи, які самі не створювали об´єктів права інтелектуальної власності, але вони стали суб´єктами цього права згідно із законом або договором. Суб´єктом права інтелектуальної власності може бути також і держава в особі її органів.

Виходячи з чинного законодавства України про інтелектуальну власність, суб´єктами права інтелектуальної власності можуть бути перш за все автори творів у галузі науки, літератури та мистецтва, а також будь-яких науково-технічних досягнень, заявники, роботодавці та правонаступники.