Кримінальне право України. Загальна частина

§ 2. Погашення судимості. Загальні умови та строки погашення судимості

Кримінальний кодекс України передбачає два види припинення судимості: погашення і зняття.

Погашення судимості – це її автоматичне припинення при дотриманні особою, яка її має, передбачених законом умов (ст. 89 КК України).

Умовами для погашення судимості є:

1) відбуття особою основного та додаткового покарання;

2) закінчення встановленого законом строку;

3) невчинення особою нового злочину до закінчення строків погашення судимості.

У ст. 89 КК України встановлені строки судимості залежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину, виду і строку призначеного покарання.

Такими, що не мають судимості, визнаються:

1) особи, засуджені відповідно до статті 75 КК України, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання;

2) жінки, засуджені відповідно до статті 79 КК України, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо після закінчення цього строку не буде прийняте рішення про направлення для відбування покарання, призначеного вироком суду. Якщо засуджена не була звільнена від додаткового покарання і його строк перевищує тривалість іспитового строку, то жінка визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання;

3) особи, засуджені до позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю після виконання цього покарання;

4) особи, які відбули покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців або тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців чи достроково звільнені від цих покарань, а також військовослужбовці, які відбули покарання на гауптвахті замість арешту;

5) особи, засуджені до штрафу, громадських робіт, виправних робіт або арешту, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину;

6) особи, засуджені до обмеження волі, а також засуджені за злочин невеликої тяжкості до позбавлення волі, якщо вони протягом двох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину;

7) особи, засуджені до позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину;

8) особи, засуджені до позбавлення волі за тяжкий злочин, якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину;

9) особи, засуджені до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.

З перебігом цих строків і за умови, що вони не переривалися вчиненням особою нового злочину, особа вважається такою, що не має судимості.

Порядок обчислення строків погашення судимості визначається ст. 90 КК України. Відповідно до ч. 1 ст. 90 КК строки погашення судимості обчислюються з дня відбуття основного і додаткового покарання. У випадку, коли вирок певний час не виконувався, до строку погашення судимості згідно із ч. 2 ст. 90 КК зараховується цей час за умови, що давність виконання вироку не переривалась. Якщо вирок не було виконано, судимість погашається по закінченні строків давності виконання вироку (ст. 80 КК). У разі дострокового звільнення особи від відбування покарання строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного, додаткового) (ч. 3 ст. 90 КК). Як зазначається у ч. 4 ст. 90 КК, якщо невідбуту частину покарання було замінено більш м´яким покаранням, то строк погашення судимості обчислюється з дня відбуття більш м´якого покарання (основного і додаткового). Вчинення особою нового злочину в період судимості перериває перебіг строку її погашення. Строк погашення судимості обчислюється заново, окремо, як за раніше вчинений, так і за новий злочин після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин (ч. 5 ст. 90 КК).

До строку судимості належать такі періоди:

1) час від вступу вироку в законну силу до початку виконання (відбування) покарання;

2) термін основного та додаткового покарання;

3) проміжок часу від закінчення відбування покарання до остаточного погашення судимості.

Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загально-правові наслідки засудження та призначення покарання.

§ 3. Зняття судимості. Підстави (умови) та порядок зняття судимості.

Зняття судимості є однією з форм припинення судимості до закінчення строків, передбачених у ст. 89 КК України.

Погашення судимості відбувається за рішенням суду.

Підставами для дострокового зняття судимості є:

1) відбуття особою покарання у виді обмеження або позбавлення волі;

2) закінчення не менше половини строку погашення судимості, встановленого ст. 89 КК України;

3) зразкова поведінка особи і сумлінне ставлення до праці після відбуття покарання, що доводить її виправлення.

Крім підстав – відбуття особою покарання у виді обмеження або позбавлення волі та закінчення не менше половини строку погашення судимості, встановленого ст. 89 КК України законодавець встановлює і вимоги щодо поведінки особи, яка претендує на погашення судимості. Ця особа повинна довести своє виправлення зразковою поведінкою (поведінка в сім’ї, стосовно членів трудового колективу, інших колективів, членом яких є засуджений) і сумлінним ставленням до праці протягом усього строку погашення судимості (участь у суспільно-корисній праці, добросовісне виконання трудових обов´язків, підвищенні виробничої кваліфікації, додержанні правил охорони праці та техніки безпеки).

Порядок зняття судимості встановлюється Кримінально-процесуальним кодексом України.

Дострокове зняття судимості не застосовується до:

1) військовослужбовців, яким позбавлення волі на строк до двох років замінено на тримання у дисциплінарному батальйоні на цей же строк;

2) звільнених від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК; (за умови, що вони успішно пройшли випробування і не направлялися для відбування призначеного покарання); вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, на підставі ст. 79 КК (якщо вони не направлялися для відбування покарання згідно з вироком суду);

3) звільнених від покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (ст. 80 КК); внаслідок бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці осіб, яких на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільне небезпечними (ч. 4 ст. 74 КК);

4) осіб, яким невідбута частина покарання у виді позбавлення волі чи обмеження волі замінена відповідно до ст. 82 КК або ж на підставі акта амністії чи помилування на більш м’яке покарання. Це не поширюється на осіб, яким позбавлення волі було замінено на обмеження волі – судимість з них може бути знята достроково;

5) звільнених від відбування покарання: вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст. 83 КК); за хворобою (ст. 84 КК).

Такими чином, ст. 91 КК України застосовується щодо осіб, яким за вироком суду було призначене покарання у виді позбавлення або обмеження волі. При цьому не має значення, повністю було відбуте призначене покарання чи особа відбула його частково, будучи звільненою достроково з підстав, передбачених КК України.

Особи, які відбули інші покарання, не мають права на дострокове зняття судимості. Дострокове зняття судимості можливе після спливу не менше половини строку погашення судимості, встановленого законом. При визначенні початкових і кінцевих моментів цього строку слід керуватися положеннями, викладеними в ст. 90 КК України.

Оскільки судимість є наслідком відбування покарання за конкретний злочин, то і зняття судимості здійснюється стосовно кожного із них окремо. Зняття однієї судимості не означає, що одночасно автоматично знімаються судимості і за всі інші злочини, якщо вони є в цієї особи.

Зняття судимості, на відміну від її погашення, відбувається не автоматично. Особа вважається такою, що не має судимості, яка з неї знята, з моменту набрання чинності відповідною постановою суду.

Наслідком зняття судимості, як і її погашення, є припинення дії всіх її кримінально-правових та загально-правових наслідків.

Література:

Ераксин В.В., Помчалов Л.Ф. Погашение и снятие судимости в советском уголовном праве. Лекция для студентов юридических вузов. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1963.
Евтеев М.П. Погашение и снятие судимости. – М.: Юрид. лит., 1964.
Голина В.В. Погашение и снятие судимости по советскому уголовному праву. – Харьков: Вища шк. Изд-во при Харьк. ун-те, 1979.
Зельдов С.И. Уголовно-правовые последствия судимости. Учебное пособие / Науч. ред.: Кондратьев Ю.А. – Орджоникидзе: Изд-во Сев.-Осет. ун-та, 1986.
Забрянский Г.И. Снижение уровня судимости несовершеннолетних: новые подходы. – М.: Penal Reform International, 1999.
Корягина С.А. Предупреждение преступности несовершеннолетних посредством применения мер уголовно-правового характера, влекущих судимость / Науч. ред.: Репецкая А.Л. – Иркутск: Изд-во БГУЭП, 2005.
Голіна В.В. Судимість: монографія. – Х. : „Харків юридичний”, 2006.
Гришко А.Я., Потапов А.М. Амнистия. Помилование. Судимость. – М.: Логос, 2009.

Контрольні питання:

1. Поняття судимості та її значення.

2. Співвідношення судимості та покарання.

3. Кримінально-правові наслідки судимості.

4. Загальноправові наслідки судимості.

5. Які особи вважаються такими, що не мають судимості?

6. Поняття погашення судимості.

7. Поняття зняття судимості, її відмінність від погашення судимості.

8. Підстави зняття судимості.